Політехнічне навчання — це опанування системи знань про наукові основи сучасного виробництва, набуття навичок поводження з найуживанішими засобами праці, формування та розвиток технічних здібностей та творчого ставлення до праціПолитехническое образование // Большая советская энциклопедия [под ред. Б. А. Введенского]. М.: Гос. науч. издат. «БСЭ». Т33., 1955 — С.555-556.. Політехнічне навчання, трудове навчання, виховання і професійна орієнтація, підвищують мобільність особистості, її компетентність, збільшують можливості людини в оволодінні різними видами техніки, професіямиСловник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна ред. Української Радянської Енциклопедії ВО «Вища школа», 1977. — С.536..

Історія запровадження у систему освіти Велика Радянська Енциклопедія та періодика вказують на початок запровадження політехнічного навчання за часів Й. СталінаПослідовно впроваджувати політехнізацію школи! // Зоря Полтавщини. — 10 січня 1953. — № 7. — С.4. У цьому вбачалася можливість молоді не бути прикутими до окремої професії у силу існуючого поділу праці. Найбільшого розмаху політехнізація навчально-виховного процесу досягла у пост-сталінську добу, за часів реформ М. Хрущова.

Цілісну політехнічну систему трудового навчання і професійної орієнтації в політехнічному центрі — навчальному цеху Харківського тракторного заводу розробив Ярмоленко Павло Андрійович. Складовими елементами системи навчання були: політехнічне навчання, трудове виховання, професійна орієнтація, допрофесійна і початкова професійна підготовкаЯрмоленко П. А. Педагогические проблемы обучения, воспитания старшеклассников в межшкольном центре профориентации: Монография. Харьков: Вища шк., 1977. — 160 с..

Етапи політехнізації освіти Згідно з історичними розвідками О. Лук'яненкаЛук'яненко О. В Політехнізація вищої педагогічної школи доби «відлиги» / Олександр Вікторович Лук'яненко // Придніпровські соціально-гуманітарні читання: Матеріали Запорізької сесії І Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 11 квітня 2012 р): у 4-х частинах. — Д.: ТОВ «Інновація», 2012. — Ч.1. — С.71-74., процес політехнізації часів десталінізації пройшов декілька періодів: початковий (кризовий) (1953—1955 рр.). основний (формуючий) (1956—1958 рр.). пристосувальний (оновлювальний) (1959—1964 рр.).

Дослідження науковця ілюструють політехнізацію у вищій школі УРСР. У початковий (кризовий) період (1953—1955) протікання процесу політехнізації визначали: кризова матеріально-технічна база навчальних закладів; поточні реформи з укрупнення та ліквідації окремих педагогічних та учительських інститутів. наближення освіти до життя у межах науково-теоретичних розробок із виробничого навчання масовий екскурсійний рух на підприємства та установи.

Основний (формуючий) період освітніх реформ (1956—1958 рр.): відбулася відміни плати за навчання, що суттєво збадьорило студентів, держава долучилась до перших суттєвих матеріальних дотацій на політехнізацію школи, відкриття виробничих майстерень в інститутах (уже після того, як студенти власноруч будували необхідні приміщення у межах руху за самообслуговування), залучення спеціалістів з виробництва до навчального процесу у педагогічній школі, початок сировинної проблеми для виробничого навчання, організація перших виробничих практик молоді на заводи, фабрики, у колгоспи, де студенти працювали на готовій матеріально-сировинній базі. зміни питання екскурсійного руху: зауваження обмежених фінансових та часових можливості для його продовження, регламентований державою вступ виробничників до лав майбутніх освітян надмірне захоплення виробництвом і відхід педагогіки на другий план, емоційно-інтелектуальне виснаження освітян реформами.

Пристосувальний (оновлювальний) період (1959—1964 рр.) ознаменували: суттєве збільшенням наборів абітурієнтів з виробництва, оновлення устаткування вузівських лабораторій за допомоги держави, приділення значної увагу забезпеченню техніки безпеки молоді, зародження програмованого навчання, організація практики молоді з присвоєнням робітничих професій, ідеї заводів-вузів, невідповідність виробничого та педагогічного досвіду залучених спеціалістів з виробництва, організація спеціальних педагогічних семінарів для «учителів з виробництва» вузів, зростання невдоволення абсолютизацією політехнічного навчання.

Виноски