Михайло Палій (? — ?) — підполковник Армії УНР.
Життєпис Останнє звання у російській армії — капітан. У 1916—1917 перебував у таборах військовополонених в Австро-Угорщині.
З лютого 1918 — командир сотні у 1-му козацько-стрілецькому (Сірожупанному) полку.
У вересні 1918 — звільнений з 1-ї козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії за протигетьманську пропаганду.
Служив у залізничній охороні Конотопсько-Бахмацького району. З 15 листопада 1918 — начальник постачання штабу військ Директорії.
З 17 листопада 1918 — начальник Сірожупанної дивізії військ Директорії.
З 19 листопада 1918 — командувач повстанських військ на Чернігівщині. З 17 січня 1919 — знову начальник Сірожупанної дивізії Дієвої армії УНР.
12 березня 1919 усунутий з посади командира дивізії через звинувачення у бездіяльності під час боїв за Бердичів.
19 березня 1919 р. — зарахований до резерву армії до кінця розслідування справи залишення Бердичева і Житомира.
У квітні 1919 — помічник начальника 18-ї Дієвої дивізії Дієвої армії УНР.
Заарештований 7 травня 1919 у справі повстання отамана Володимира Оскілка.
У 1920—1921 у ранзі підполковника приділений до штабу 2-ї Волинської дивізії Армії УНР.
Подальша доля невідома.
Джерела
ЦДАВОУ. — Ф. 1078. — Оп. 1. — Спр. 97. — С. 35. Прохода В. Записки до історії Сірих (Сірожупанників)//За Державність. — Каліш. — 1929. — № 1. — С. 83-117. Пузицький А. Боротьба за доступи до Київа//За Державність. — Каліш. — 1935. — № 5. — С. 10; Варшава. — 1937. — № 7 — С. 23-24, 52, 54-55. Бутович М. Формування Сірої дивізії у Володимирі-Волинському//За Державність. — Торонто. — 1966. — № 11. — С. 32-41. Ященко М. Що то було?//За Державність. — Каліш. — 1930. — № 2. — С. 125—136. Ремболович І. 1918 рік на Чернігівщині//За Державність. — Варшава. — 1938. — № 8. — С. 93-94. ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 1. — Спр. 115. — С. 14. Прохода В. Записки непокірливого. — Торонто. — 1969. — Кн. 1. — С. 258—260, 315—321.