Мигда́лики () — загальна назва скупчень лімфоїдної (лімфаденоїдної) тканини у вигляді грудочок чи острівців у глотці. Окрім мигдаликів, у глотці є численні дрібні включення лімфоїдної тканини у вигляді острівців, яка виконує аналогічну до мигдаликів функцію. Українська назва є калькою («мигдаль»): за схожість формою на мигдалевий горіх. Медично не зовсім коректна розмовна назва піднебінних мигдаликів «гланди» походить від («залоза»).
В одній зі своїх робітUeber den lymphatischen Apparat des Pharynx. Deutsche medizinische Wochenschrift (Про лімфатичний апарат глотки. Німецький медичний тижневик), Berlin, 1884, що була видана у 1884 році, німецький гістолог та анатом Вільгельм Вальдеєр (1836—1921) звернув увагу на те, що мигдалики розташовані у вигляді кільця. На честь науковця воно було назване лімфаденоїдне глоткове кільце Пирогова-Вальдеєра.
Структура Мигдалики розташовані у місцях переходу носової та ротової порожнини в глотку. Порядок розташування такий: найвище — глотковий мигдалик, нижче його по боках склепіння глотки — трубні, ще нижче — піднебінні, і внизу язиковий.
У глотці розрізняють 6 мигдаликів: парні піднебінні, tonsillae palatinae (за прийнятою нумерацією — перший та другий; t. palatina dextra і t. palatina sinistra) трубні, tonsillae tubariae (за прийнятою нумерацією — п'ятий та шостий; t. tubaria dextra і t. tubaria sinistra) непарні глотковий, tonsilla pharyngealis (третій) язиковий, tonsilla lingualis (четвертий).
Тип Епітелій Капсула Крипта Розташування
Глотковий псевдошаровий багаторядний епітелій (дихальний епітелій) Частково інкапсульований Без крипти, з маленькими складками Склепіння глотки
Трубні псевдошаровий багаторядний епітелій (дихальний епітелій) Склепіння глотки, між м'яким піднебінням і отворами євстахієвих труб
Піднебінні псевдошаровий лускатий епітелій Частково інкапсульовані Довга, розгалужена По боках ротоглотки (зіві) між піднібінно-язиковою і піднебінно-глотковою дугами
Язиковий псевдошаровий лускатий епітелій Частково інкапсульований Довга, розгалужена За термінальною борозною язика
Окрім того, виділяють гортанні мигдалики (tonsillae laryngeales), що іноді спостерігаються на стінках гортані, являючи собою скупчення лімфоїдної тканини в грушоподібних синусах біля входу в гортань, у вестибулярних голосових зв'язках і гортанних шлуночках.
Розвиток Піднебінні мигдалики починають формуватись на третьому місяці ембріогенезу з другої пари зябрових кишень. Глотковий мигдалик розвивається на четвертому місяці ембріогенезу. Язиковий мигдалик розвивається на п'ятому місяці ембріогенезу.
Максимального розвитку мигдалики досягають у дитячому віці. У період статевого дозрівання спостерігається процес вікової інволюції мигдаликів.
Клінічне значення Аденоїди — патологічне розростання глоткового мигдалика. Лікування консервативне чи оперативне. Гострий тонзиліт (ангіна) — гостре запалення піднебінних мигдаликів. Хронічний тонзиліт — хронічне запалення піднебінних мигдаликів. Пробки в мигдаликах — є однією з головних ознак хронічного тонзиліту.
Примітки