Шве́лер () — металопрокат поперечного перерізу у вигляді літери П із заокругленими внутрішніми крайкамиДСТУ 2924-94 Прокат чорних металів. Терміни та визначення.
Використовується як елемент опорних конструкцій в будівництві (ферм, перекриттів, мостів) та машинобудуванні (рам, корпусів).
Типи швелерів Швелери за способом виготовлення можна поділити на: сталеві гарячекатаніДСТУ 3436-96 (ГОСТ 8240-97) Швелери сталеві гарячекатані. Сортамент., котрі виконують з паралельними гранями полиць і з ухилом внутрішніх граней полиць;
сталеві спеціальні (застосовуються в машинобудуванніДСТУ 8807:2018 Балки двотаврові та швелери сталеві спеціальні. Сортамент і вагонобудуванніДСТУ 7551:2014 Швелери. Сортамент); сталеві гнуті рівнополичніДСТУ 8806:2018 Швелери сталеві гнуті рівнополичні. Сортамент; сталеві гнуті нерівнополичніГОСТ 8281-80 Швеллеры стальные гнутые неравнополочные. Сортамент..
При виробництві швелерів виготовляють заготовки від 4 до 12 метрів в довжину, розділяючи їх на заготовки мірної довжини, кратної мірної довжини і немірної довжини. Прокат гарячекатаних швелерів може здійснюватися з високою (А), підвищеною (Б) або звичайною точністю (В).
Основні геометричні характеристики швелера Назви величин, які характеризують властивості швелера: висота (швелера) h; ширина полиці b; товщина стінки s; товщина полиці t; радіус внутрішнього закруглення R; радіус закруглення полиці r; відстань від осі Y-Y до зовнішньої грані стінки X0; перекіс полиці; прогин стінки по висоті перерізу профілю; площа поперечного перерізу F; момент інерції IX, IY; момент опору WX, WY; радіус інерції iX, iY.
Маркування Швелер зазвичай маркують числом (його висота в сантиметрах), або трьома числами — висота х ширина полиці х товщина профілю. Особливості профілю маркуються літерою: У — з ухилом внутрішніх граней полиць, П — паралельні полиці. Менше поширені: Э та Л — з паралельними гранями полиць, відповідно, економічної та легкої серії, С — спеціальні.
Наприклад: Швелер 16У — швелер з висотою 160 мм з ухилом внутрішніх граней полиць.
Див. також Металопрокат Двотавр
Примітки
Джерела Анурьев В. И.'' Справочник конструктора-машиностроителя: В 3-х томах, Том 1. — 8-е изд., перераб. и доп. / Под ред. И. Н. Жестковой. — М.: Машиностроение, 2001. — 920 с.
Посилання