Збройні сили Ірану () — військове формування Ісламської республіки Іран, на яке покладені завдання із захисту незалежності, територіальної цілісності і державного ладу країни, відстоювання національних інтересів у територіальних водах Каспійського моря, Перської затоки й Оманського моря, на прикордонних річках, а також для надання військової допомоги ісламським націям або іншим народам незалежно від їхньої належності до ісламу з метою захисту від нападу.

Особливості ЗС Ірану Особливістю організаційної структури збройних сил Ірану є наявність у їхньому складі двох незалежних компонентів — регулярних збройних формувань, а саме  — армії та військових формувань Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), у кожному з яких є власні сухопутні війська (СВ), Військово-Повітряні Сили і Військово-Морські Сили (ВПС і ВМС) з відповідною системою органів управління як у мирний, так і воєнний час. Крім того, після оголошення надзвичайної ситуації в розпорядження військового керівництва надходять сили охорони правопорядку (СОП), які у мирний час підпорядковані Міністерству внутрішніх справ. У складі КВІР діють також сили опору «басідж», що є, по суті, народним ополченням, і одночасно підготовленим резервом. До складу КВІР входять сили спеціального призначення «кудс».

Структура

Сухопутні війська

Сухопутні війська Ірану мають у своєму складі піхоту (мотопіхоту), механізовані і бронетанкові війська, артилерію і ракетні частини, зенітні, повітрянодесантні, десантно-штурмові, інженерні і хімічні війська, війська зв'язку й армійську авіацію, служби тилового забезпечення.

Озброєння: Танки — понад 1513 од.; БМП — більше 610 од.; БТР — понад 640 од.; САУ — понад 292 од.; Гаубиці — понад 2030 од.; Міномети — понад 3000 од.; РСЗВ — 1476 од.; Пускові установки тактичних ракет — понад 30 од.; ППО — понад 1000 од. (в тому числі, ПЗРК).

Військово-Повітряні Сили Військово-Повітряні Сили Ірану представлені підрозділами бойової (винищувальної, бомбардувальної, розвідувальної) і допоміжної (військово-транспортної, заправної, зв'язку і управління, навчально-тренувальної) авіації, силами ППО (зенітні ракетні, зенітні артилерійські і радіотехнічні підрозділи), а також частинами оперативно-тактичних і тактичних ракет.

Озброєння: Винищувачі — понад 125 од.; Штурмовики — понад 75 од.; Навчальні літаки — 139 од.; Розвідувальні — 6 од.; Протикорабельний літак/патрульний — 9 од.; Бомбардувальники — 169 од.; Бойові/багатоцільові вертольоти — 184 од.; ППО — понад 2751 од. (всіх видів ППО).

Військово-Морські Сили Військово-Морські Сили Ірану включають: надводні і підводні сили, авіацію ВМС, морську піхоту (МП), частини протикорабельних ракет, морську охорону, берегові служби і служби тилу.

Озброєння: Підводні човни — 31 од.; Фрегати — 3/(2) од.В Ірані майже затонув військовий корабель. 07.07.2024, 17:42Новітній іранський есмінець “Саханд” пішов під воду просто в порту (фото). 07.07.2024, 17:58; Корвети 1 рангу — 6 од.; Корвети 2 рангу — 3 од.; Ракетні катери — 26 од.; Танкодесантні кораблі — 4 од.

Участь у міжнародних конфліктах

Ірано-іракська війна

В період 1980–1988 років Іран воював з Іраком. Під час цієї війни Збройні сили Ірану (особливо Сухопутні війська та КВІР) здобули значний бойовий досвід, що допомагає їм і сьогодні перебувати в досить доброму стані.

Ізраїльсько-американські удари по Ірану

Ірано-ізраїльський збройний конфлікт, що розпочався в 2024 році, 28 лютого 2026 року переріс у відкриту війну, коли Ізраїль та США розпочали спільну атаку ракетами авіацією і безпілотниками по Ірану. Операція, що отримала в Ізраїлі кодову назву «Ревучий лев» () та «Епічна лють» () в США, почалася з серії ударів по Тегерану, Ісфахану, Куму, Кереджу та Керманшаху. Президент США Дональд Трамп оголосив, що метою є знищення ракетного та військового потенціалу Ірану, запобігання створення ним ядерної зброї і повалення поточного режиму.У США підбили перші підсумки ударів по Ірану: уперше застосували дрони-камікадзе, пошкодження об'єктів США «мінімальні»

Галерея

Примітки

Посилання Криза міжнародних відносин в Ірані ЗС Ірану