Лицеви́й нерв (), часом трапляється назва промі́жно-лицеви́й нерв () — VII пара черепних нервів у людей та решти хребетних. За функцією нерв змішаний: складається з рухових волокон — вісцеромоторних парасимпатичних та спеціальних вісцеромоторних (іннервація м'язів — похідних другої зябрової дуги), та волокон спеціальної (смакової) чутливості. Також містить невелику кількість волокон загальної чутливості. Нерв складається з двох основних структур, які тісно пов'язані між собою під час внутрішньоутробного розвитку та разом формують єдиний нервовий стовбур: власне лицевого, що містить спеціальні вісцеромоторні волокна; проміжного нерва (), або нерва Врізберга, що містить чутливі та вісцеромоторні парасимпатичні волокна. Лицевий нерв іннервує всі мімічні м'язи (через що й отримав свою назву — лицевий, тобто пов'язаний з обличчям) та стремінцевий м'яз, забезпечує іннервацією більшість екзокринних залоз голови (слізна залоза, залози слизової оболонки носової та ротової порожнин, слинні залози (окрім привушної), відповідає за смакову чутливість передніх двох третин язика, забезпечує чутливість невеликої ділянки вушної раковини. При ушкодженні нерва виникає його нейропатія (параліч), яка буде проявлятися, залежно від локалізації, випадінням міміки за центральним або периферичним типом, порушенням іннервації екзокринних залоз, гіперакузією, втратою смаку.
Внутрішньоутробний розвиток у людини
Класифікація лицевого нерва: за функцією — змішаний (містить і чутливі, і рухові волокна) онтогенетична класифікація — нерв зябрових дуг; також похідне нервового гребеня, нервової плакоди та нервової трубки клінічна класифікація — нерв мосто-мозочкового кута за будовою — істинний черепний нерв Лицевий нерв — це один із нервів зябрових дуг (разом з V, IX та ХІ парами черепних нервів). Він іннервує похідні другої зябрової дуги.
Початок утворення У процесі формування лицевий нерв тісно пов'язаний з присінково-завитковим. Різні складові нерва є похідними різних нервових ембріональних утворів: смакові волокна походять з колінчастої плакоди, волокна загальної чутливості — з нервового гребеня, вісцеромоторні волокна є похідними базальної пластинки нервової трубки. Першим утвором, який пов'язаний з лицевим нервом, є акустико-лицевий примордій, який ідентифікують в кінці третього тижня внутрішньоутробного розвитку . Цей примордій (ще його називають гребенем) є похідним нервового гребеня; окрім лицевого нерва він дає початок і присінково-завитковому нерву. Частина акустико-лицевого примордію, з якої згодом утвориться лицевий нерв, в кінці четвертого тижня поділяється на два стовбури: передній, який є барабанною струною, та задній, який буде основним стовбуром лицевого нерва. На початку п'ятого тижня примордій поступово сполучається з плакодою, що є попередницею чутливого вузла, безпосередньо зв'язаного з лицевим нервом — колінчастого вузла. Також на п'ятому тижні можна побачити рухове ядро лицевого нерва, яке виникає з четвертого та п'ятого ромбомерів заднього мозку; в цей час утворюється внутрішнє колінце лицевого нерва. Вузол можна ідентифікувати на п'ятому тижні внутрішньоутробного розвитку; разом з ним візуалізується великий кам'янистий нерв. На сьомому тижні вузол вже візуалізується дуже добре. Аксони нейронів вузла прямують до чутливих ядер у стовбурі мозку, дендрити — на периферію. В той же п'ятий тиждень барабанна струна впритул підходить до язикового нерва (гілочка нижньощелепного нерва), до якої, в майбутньому, й приєднається. На шостому тижні також можна побачити, що лицевий та присінково-завитковий нерви вже є окремими анатомічними об'єктами, а також ідентифікувати проміжний нерв; в цей час великий кам'янистий нерв підходить до скупчення клітин, які в майбутньому дадуть початок крило-піднебінному вузлу. Корінці нерва візуалізуються в кінці сьомого тижня. Проміжний нерв на цьому етапі є меншим, аніж лицевий.
Внутрішньоскронева частина
Внутрішньоскронева частина формується дещо швидше, ніж периферичні гілки. Так, колінце нерва утворюється вже в кінці п'ятого тижня. Протягом шостого-сьомого тижнів нерв отримує горизонтальний та вертикальний сегменти через ростральне (тобто в напрямку до кінцевого мозку) зміщення верхніх частин першої та другої зябрових дуг. Під час восьмого тижня, довкола перетинчастого лабіринту, утворюється хрящова капсула. У цій капсулі утворюється борозна, яка поступово оточуватиме нерв — так формується канал лицевого нерва . Ця борозна починає закриватися тільки на п'ятому місяці внутрішньоутробного розвитку, але навіть при народженні канал не до кінця закритий кісткою. Осифікація цієї капсули триває до чотирьох років опісля народження.
Периферичні гілки та мімічні м'язи Лицевий нерв у своєму розвитку також тісно пов'язаний з мімічними м'язами. Вперше зародки мімічних м'язів виникають на шостому тижні у вигляді чотирьох пластинок мезенхіми (потилична, нижньощелепна, шийна та скронева). Одночасно вдається візуалізувати периферичні гілочки, які прямують до цих пластинок. Саме вони в майбутньому формуватимуть рухові периферичні гілки зрілого лицевого нерва. Сьомий тиждень характеризується початком утворення найдрібніших гілочок, які галузяться в товщі м'язів. Протягом восьмого-дев'ятого тижнів утворюється більшість мімічних м'язів. Починаючи з дев'ятого тижня активно розростається привушна слинна залоза, яка згодом оточить нерв та розділить його гілки за топографічним принципом на більш поверхневі та більш глибокі. Нерв активно галузиться, утворюються анастомози, як між власними гілками, так і з гілками трійчастого нерва. Остаточно усі гілочки сформовані на шістнадцятий тиждень.
Постнатальні особливості До постанатальних особливостей можна віднести відсутність ще сформованого фалопієвого каналу, через що нерв виходить зі скроневої кістки практично під шкірою. Це є фактором, який значно збільшує травматизацію нерва у дітей. Також у дітей практично не сформований пипкоподібний відросток скроневої кістки, через що нерв є менш захищеним від травм.
Порівняльна анатомія
Лицевий нерв наявний у всіх хребетних тварин, анатомічний принцип його будови у всіх представників цього підтипу є подібним. Цю подібність можна простежити на прикладі побудови типового зябрового нерва риби, оскільки лицевий нерв у риб відноситься саме до зябрових нервів: нерв має надзябровий вузол (), передзяброву чутливу та післязяброву змішану гілки. У контексті лицевого нерва людини та ссавців гомологом надзябрового вузла є колінчастий вузол, гомологом передзябрової гілки є барабанна струна, а гілочки, які іннервують мімічні м'язи, є гомологом післязябрової гілки. Слід зауважити, що на відміну від інших нервів зябрових дуг, у яких післязяброва гілка є змішаною, післязяброва гілка лицевого нерва є суто вісцеромоторною.
Загалом лицевий нерв у риб не пов'язаний з мімічними м'язами, оскільки таких у риб немає, і в ньому можна виділити дві основні гілки — це під'язиково-нижньощелепна гілка (), яка іннервує м'язи зябер (тобто є післязябровою гілкою) та деякі інші м'язи голови, якщо такі наявні, та гомолог барабанної струни, який іннервує ротову порожнину. Окрім того, з лицевим нервом анастомозують гілочки, які відходять від нервів бічної лінії.
У риб смак відіграє надзвичайно важливу роль, а у сомових та коропових він настільки розвинутий, що лицевий нерв іннервує не тільки ті смакові рецептори, які розміщені в ротовій порожнині, а й ті, які розташовані на поверхні тіла. Так у сомових лицевий нерв іннервує сосочки, які розміщені на губах, вусах піднебінні та навіть на тілі. Через таку велику кількість інформації, яка пов'язана зі смаком, у цих риб гомолог смакового ядра представлений лицевою часткою (також є інша подібна частка, пов'язана з блукаюмим нервом).
У слонів хобот іннервується дуже великим нервом, який утворюється злиттям лицевого нерва та верхньощелепної гілки трійчастого нерва.
Анатомія
Ядра
Через складну будову та різноманітну іннервацію лицевий нерв анатомічно пов'язаний із трьома ядрами: Ядро одинокого шляху () — складне за будовою та функціями анатомічне утворення. Являє собою довгий «ланцюг» нейронів, що простягається вздовж стовбура мозку, досередини від спинномозкового ядра трійчастого нерва . Ядро є спільним для VII, IX та Х черепних нервів. У контексті лицевого нерва розглядається як чутливе (аналізує смакові подразнення). До ядра одинокого шляху доходять відростки нейронів, розміщених у колінчастому вузлі. Опісля сигнал прямує до таламуса.
Верхнє слиновидільне ядро () — вегетативне ядро, розміщене присередніше моторного ядра лицевого нерва . Віддає парасимпатичні волокна, які іннервують усі слинні залози, крім привушної, та слізну залозу. У верхньому слиновидільному ядрі розрізняють дві зони (ядра) — власне слиновидільне та слізне ядро (). Контролює це ядро гіпоталамус.
Ядро лицевого нерва () — міститься у покриві мосту. Складається з мотонейронів, аксони яких прямують у складі рухових гілок до м'язів. Це найбільше рухове ядро у людини. В ядрі містяться нейрони, які іннервують тільки мімічні м'язи. Нейрони, які іннервують стремінцевий м'яз, заднє черевце двочеревцевого м'яза та шило-під'язиковий м'яз розміщені дещо окремо та поблизу ядра. Нейрони, які іннервують м'язи нижньої частини обличчя розміщені в бічній частині ядра та дещо знизу; нейрони, які іннервують верхню частину обличчя (дві частини) розміщені в задній частині ядра та дещо зверху (отримують волокна з обидвох боків); нейрони, які іннервують задній вушний та підшкірний шийний м'язи розміщені в присередній частині ядра..
Моторна частина лицевого нерва (власне лицевий нерв) пов'язана тільки з моторним ядром (ядром лицевого нерва), а чутливо-вегетативний проміжний нерв — з ядром одинокого шляху та верхнім слиновидільним ядром.
Окрім перелічених VII пара черепних нервів має сполучення ще з одним ядром. У лицевому нерві наявна певна кількість волокон загальної чутливості, які іннервують частину вушної мушлі, барабанну перетинку та невеличку ділянку шкіри позаду вуха. Вони прямують до ЦНС у складі проміжного нерва, доходячи до спинномозкового ядра трійчастого нерва ().
Стовбур мозку та вихід з нього
Рухові волокна, які складають власне лицевий нерв, утворюють петлю довкола ядра відвідного нерва. Волокна, які утворюють цей вигин, відділяють ядро відвідного нерва від четвертого шлуночка і утворюють на (, ця ямка є дном четвертого шлуночка) лицевий горбок (). Окрім вигину довкола ядра відвідного нерва, рухові волокна нерва утворюють ще три вигини: другий опісля того, як обійдуть ядро відвідного нерва, третій, коли проходять під волокнами трійчастого нерва та четвертий, коли оминають середню мозочкову ніжку. Лицевий нерв виходить з ділянки мосто-мозочкового кута разом із присінково-завитковим нервом. На виході корінці лицевого нерва по суті розділені між двома нервами, які надалі утворять один стовбур: лицевим нервом, який має тільки аксони мотонейронів, та проміжним нервом, що містить чутливі та парасимпатичні волокна. Проміжний нерв розташований між власне лицевим та присінково-завитковим нервами, через що і отримав свою назву. Інколи його також називають нервом Врізберга (таку саму назву має ще й медіальний шкірний нерв плеча). Лицевий нерв єдиним стовбуром входить у внутрішній слуховий отвір скроневої кістки, через який проходить і присінково-завитковий нерв. Топографічно після виходу зі стовбура мозку лицевий нерв ділять на два великих відрізки:
після входження до внутрішнього слухового отвору і проходження через лицевий канал скроневої кістки (внутрішньоскронева, або інтартемпоральна частина, яка разом з частиною нерва в ЦНС утворює інтракраніальну частину нерва); після виходу з каналу через шило-соскоподібний отвір (екстратемпоральна, або екстракраніальна частина).
У лицевому каналі