Комунальний заклад культури «Бахмутський краєзнавчий музей» — один з найвідоміших краєзнавчих музеїв сходу України, перший краєзнавчий музей Донецької губернії у часи, коли Бахмут був її губернським містом.

Історія створення Музей створений в Бахмуті 1923 року за ініціативою лікаря-епідеміолога та зоолога, зокрема орнітолога Бориса Вальха.

В основу експозиції музею лягли особисті експонати Вальха. Артемівський окружний музей імені товариша Артема почав діяти в грудні 1923 року з нагоди відкриття пам'ятника Артему (Сергєєву). Його експозицію розмістили в будинку на вул. Миру, 25. Музей перебував у безпосередньому віданні окрполітосвіти та утримувався державним коштом з бюджету. Штатний розпис налічував три одиниці — завідувач, сторож та прибиральниця. Очолив цей заклад Б. С. Вальх. (Принь, 2011).

1941 року музей спалили нацистські окупанти.

У 1962 році відновлений на громадських засадах як Бахмутський історико-краєзнавчий музей. У 1967 році музей одержав статус народного. У 1989 році музей став державним.

З 1980-х років музей працює в історичному будинку 1911 року промисловця Веніаміна Французова (сучасна адреса — вул. Незалежності 26), який залишив цей будинок під час революції. Будівля в стилі пізнього модерну є пам'яткою історії та архітектури. 1919 року тут був штаб оборони міста від денікінців. У Другій світовій війні цей будинок серйозно не постраждав. Після війни в ньому працювала експедиція № 1 Міністерства геології УРСР.

З 2018 року музей знаходився на реконструкції.

В ході битви за Бахмут музей було пошкоджено. Існують дані про його евакуацію.

Сучасний стан колекцій Експозиція музею виставлена у 14 залах. 12 із цих залів — основна експозиція, а в інших залах розташовані тематичні кімнати-музеї:

Зал 1. Природа Бахмутського краю. Зал 2. Наш край у стародавності й у Середні століття. Зал 3. Бахмут в XI столітті. Зал 4. Життя й побут селян до революції. Зал 5. Бахмут на початку XX століття. Зал 6. Наш край в 1917—1921 роках. Зал 7. Наш край в 1921—1941 роках. Зал 8. Артемівськ у роки Другої Світової війни. Зал 9. Артемівськ в 1945—1991 роках. Зал 10. Артемівськ в 1991—2004 роках. Зал 11. Стародавні монети й паперові гроші. Зал 12. Артемівськ літературний. Зал 13. Меморіальна кімната-музей Миколи Федоровича Чернявського. Зал 14. Етнографічний музей історії й культури єврейської громади Бахмута-Артемівська.

Усього у фондах музею зберігається 30 тисяч експонатів, третина з яких становлять основний фонд, а інші є науково-допоміжними.

Серед експонатів музею скам'янілі тварини й рослини, знаряддя первісних людей, вирізка поховання зрубної культури, предмети салтівської культури, експонати, стосовні до шостого сторожу Бахмутської, солеварням на ріці Бахмутка, Бахмутської фортеці, Артемівському аероклубу, німецької окупації й іншим подіям, пов'язаним з історією міста і краю.

У залі «Артемівськ літературний» виставлені особисті речі В. Гаршина, М. Чернявського, В. Сосюри, Б. Горбатова, П. Байдебури, Л. Каменецького, В. Замкового. Поетові Миколі Федоровичу Чернявському виділений окрема кімната-музей.

Музей регулярно здійснює археологічні й етнографічні експедиції, видавничу діяльність. При музеї працює Артемівське відділення Союзу краєзнавців України.

Примітки

Посилання Комунальний заклад культури «Бахмутський краєзнавчий музей»

Принь М. О. Створення та діяльність Артемівського окружного музею в 1920-х на початку 1930-х років // Актуальні питання історії науки і техніки: мат. 11-ї Всеукраїнської наукової конференції (4–6 жовтня 2012 р., м. Київ). — К., 2012. — С. 81—84. Принь М. О. Становлення музейної справи та пам'яткоохоронної роботи в Бахмутському повіті, районі, окрузі в 1920-х — на початку 1930-х років / М. О. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. — Київ, 2012. — Вип. 22. — C. 175—185.