«Міст короля Людовика Святого» (англ. The Bridge of San Luis Rey) — іспансько-британсько-французький фільм режисера Мері МакГакіан, яка зняла на основі однойменного роману американського письменника Торнтона Вайлдера драму про нібито події в Перу, XVIII століття. Фільм створений у 2004 році інтернаціональної групою кінематографістів з Франції, Іспанії, Великої Британії та США. Фільм добре костюмований. Вражаючі натурні зйомки в горах Андалусії і Кастилії (Іспанія).
Сюжет Перу, XVIII століття. В Андах обривається підвісний міст, пишномовно званий мостом короля Людовика Святого. У трагедії гинуть п'ятеро людей. Хто вони? За що Бог перервав їх мирське існування? Яка остання крапля порушила баланс Його терпіння? Ці запитання ставить собі свідок обвалення — монах-францисканець брат Юніпер (Бірн). У своїх мандрах монах шукає земні сліди тих, П'ятьох. Їхні долі переплітаються і розбігаються, як ліани в Сельві, захоплюючи нових учасників. Віце-король Перу (Ебрахам) і його коханка актриса Перікола (ісп. La Perricholi), раніше перша красуня, знівечена віспою і йде у монастир (Лопес де Айала); їх незаконнонароджений син і усиновив його директор бродячого театру Дядько Піо (Кейтель); схожі, як краплі, німі близнюки (Марк і Міхаель Поліш) і абсолютно різні огрядна маркіза (Бейтс) і аскетична абатиса (Чаплін). Буква за буквою народжується книга мандрівного ченця.
Книгу — у вогонь, автора — на багаття. Вирок архієпископа Ліми (Де Ніро) швидкий і однозначний. Так чи небезпечно для віри дослідження одинокого монаха, тим більше в очах такого освіченого духовного наставника, або брат Юніпер занадто далеко проник в мирські таємниці Великих? Дива не станеться, розв'язка фільму трагічна. Межі допустимого пошуку Божого Промислу встановлюються на землі.
Історична та літературна основа Частково основою для створення літературного та кінематографічного твору стала історія перуанської актриси й співачки Мікаели Вільєгас (у фільмі — Каміла Вільєгас). Віце-король Перу Мануель де Амат і Хуньєт справді перебував із нею в любовному зв’язку. Різниця у віці між ними становила понад 40 років.
Після завершення повноважень де Амата і його від’їзду до Іспанії Мікаела Вільєгас не вступила до монастиря. До самої смерті в 1819 році вона жила заможно, займалася управлінням театром і благодійною діяльністю.
Зазначені події в реальності відбувалися приблизно на півстоліття пізніше, ніж їх зображено у фільмі. Вони стали основою для низки художніх творів, зокрема комедії Проспера Меріме «Карета святих дарів» та оперети Жака Оффенбаха «La Perricholi».
Роман американського письменника Торнтона Вайлдера «Міст короля Людовика Святого», удостоєний Пулітцерівської премії 1928 року, двічі екранізували під оригінальною авторською назвою — у 1929 та 1944 роках.
У ролях Фарід Мюррей Абрахам: Віце-король Перу Гебріел Бірн: Брат Юніпер Кеті Бейтс: Маркіза Гарві Кейтель: Дядько Піо Джеральдіна Чаплін: Абатиса Роберт Де Ніро: Архієпископ Ліми Емілі Дек'єнн: Донья Клара Пілар Лопес де Айала: Перікола Джим Шерідан : Карл III
Нагороди Премія Гойя за 2004 рік у номінації «Найкращий дизайн костюмів»
Критика Цитата з найбільш делікатної і витриманої статті про фільм: "Наскільки поганий може бути фільм, в якому зайняті такі видатні таланти … Дуже поганий, на жаль. «Міст короля Людовика Святого», візуальна картина якого порівнянна з полотнами Веласкеса, виглядає дорожче, ніж того варто. Фільм погубило сліпе шанування його (літературного) першоджерела. Усе найкраще поховано під тоннами дорогих костюмів ". — Стефан Голден, «Зірки втрачають блиск в стародавньому Перу» / / Нью-Йорк Таймс (10 червня 2005 р.)
Примітки
Посилання http://www.imdb.com/title/tt0356443/