Робе́р Брессо́н ( , 25 вересня 1901 — 18 грудня 1999) — французький режисер та сценарист. Відомий як вкрай вимогливий до кадру, що виходить проникливим, сухим та ідеальним . За 50 років кінематографічної кар'єри (1933—1983) зняв 13 повнометражних фільмів, 8 з яких отримали фестивальні нагороди .
Життєпис Брессон народився у муніципалітеті Бромон-Ламот, в департаменті Пюї-де-Дом. Його батьками були Марі-Елізабер Клозель та Леон Брессон. Про дитинство Брессона мало відомостей, зокрема, залишається непідтвердженим рік його народження — 1901 чи 1907. Він навчався у ліцеї Лаканаль, розташованому в муніципалітеті Со в департаменті О-де-Сен, неподалік від Парижу, та почав займатися живописом по завершенні. Визначають три вирішальні впливи на його життя — католицизм, живопис та досвід Брессона як військовополоненого.
Брессон також займався фотографією. Свій перший короткометражний фільм, «Публічні справи» (), він створив у 1934 році. Протягом Другої Світової війни він провів більше ніж рік у полоні, цей досвід стався йому у нагоді під час зйомок фільму «Засуджений до смерті втік» (). Протягом п'ятдесяти років своєї кар'єри Брессон створив тільки тринадцять повнометражних фільмів, це стало наслідком як його прискіпливого підходу до самого процесу зйомок, так і того, що Брессон знімав некомерційне кіно, тож часто зустрічався із труднощами у пошуках фінансування.
Тематика творів Від самого початку Брессон намагався звільнити мову кіно від впливу театру, запрошуючи на ролі у своїх фільмах непрофесійних акторів. Католицьке виховання Брессона вплинуло на зміст багатьох його фільмів. Брессон часто звертається до тем спасіння, спокути гріхів, наприклад, у фільмі «Засуджений до смерті втік» (1956), де втеча військовополоненого прочитується як метафора релігійного спасіння. Брессон зазначає, що у тюрмі немає ніякої очевидної драми — можна почути, як когось розстрілюють, але це є частиною повсякденного життя. Це такий досвід, у якому об'єкти стають важливішими за персонажів — «тераса», «стіна», «звук потягу» — всі ці об'єкти та звуки утворюють якийсь інтимний зв'язок з людиною: «І це значно серйозніший зв'язок, та більш значущий, аніж той, коли чиїсь руки поєднуються з шиєю охоронця, якого намагаються задушити».An Interview with Robert Bresson // Bert Cardullo. Soundings on cinema: speaking to film and film artists. — SUNY Press, 2008. — 289 p. — P. 152. У фільмах Брессона також присутній мотив соціальної критики, зокрема в його останніх картинах «Гроші» () та «Можливо, Диявол» (). У 1975 році Брессон опублікував свої «Нотатки кінематографіста» (), де відстоює унікальний сенс слова «кінематографія». «Кінематографія» для Брессона є втіленням найшляхетнішої функції кіно. В той час як «фільм» є лише «театром, знятим на камеру», кінематографічний твір є спробою створити нову мову образів, що рухаються, та звуків. Говорячи про місце кіно серед інших мистецтв Брессон, перш за все, наполягає на відділенні кіно від театру, кажучи, що режисери даремно намагаються використати мову театру та його засоби для того, щоб створити фільм. Мова кіно відрізняється від мови театру тим, що вона відмовляється від «мімікрії» жестів, образів, звуків. Кіно має виражати себе не через образ як такий, але через їх поєднання — образи поєднуються один з одним та змінюють один одного як кольори на полотні: «Ти береш два образи, кожен з них є нейтральним, але раптом поряд один з одним вони оживають».
Роль в історії кінематографу Брессона часто називають святим-покровителем кінематографістів, не тільки через те, що в його творах присутні християнські мотиви, але й через його внесок у кіномистецтво. Визначальними рисами його стилю стало специфічне використання звуку, співвіднесення певних звуків з образами та персонажами, метод «актора-моделі», який передбачав, що участь у зйомках беруть актори-аматори. Він вплинув на творчість таких режисерів як Андрій Тарковський, Міхаель Ганеке, Джим Джармуш, Брати Дарденн, Монте Геллман, Жан Есташ, Акі Каурисмякі, Гел Гартлі, Мартін Скорсезе, Жан-Люк Годар, Філіпп Гаррель, Атом Егоян та Пол Шредер.Keith Reader. Robert Bresson. — Manchester University Press ND, 2000 — 166 p. — P. 1. «Нотатки кінематографиста» (1975) є однією з найвпливовіших книг у теорії та критиці кіно. Зокрема його теорія фільму вплинула на інших режисерів французької Нової Хвилі.
Цитати «Мій фільм вперше народжується у голові, він вмирає на папері та знов воскресає у живих створіннях та реальних об'єктах, з якими я працюю. Фільм їх вбиває, але варто розташувати їх у певному порядку та спроектувати на екран, як вони знов повертаються до життя неначе квіти у воді» — Робер Брессон. «Не намагайся наздогнати поезію. Вона проникне у твір сама через розщелини» — Робер Брессон.
Фільмографія 1934 — Публічні справи / Les affaires publiques 1943 — Вуличні янголи / Les Anges du péché 1945 — Дами Булонського лісу / Les dames du Bois de Boulogne 1951 — Щоденник сільського священика / Journal d'un curé de campagne 1956 — Засуджений до смерті — втік / Un condamné à mort s'est échappé ou Le vent souffle où il veut 1959 — Кишеньковий злодій / Pickpocket 1962 — Процес Жанни Д'Арк / Procès de Jeanne d'Arc 1966 — Навмання, Бальтазаре / Au hasard Balthazar 1967 — Мушетт / Mouchette 1969 — Лагідна / Une femme douce 1971 — Чотири ночі мрійника / Quatre nuits d'un rêveur 1974 — Ланселот Озерний / Lancelot du Lac 1977 — Можливо, Диявол / Le diable probablement 1983 — Гроші / L'argent
Визнання
Рік Категорія Фільм Результат Приз Луї ДеллюкаЩоденник сільського священика Венеційський кінофестивальЗолотий левЩоденник сільського священика Міжнародний приз Приз італійських кінокритиків Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Золотий левНавмання, Бальтазаре Приз Сан Джорджіо Приз New Cinema Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Спеціальна згадка Приз Пасінетті (Паралельна секція)Мушетт Приз за досягнення в кар'єріРобер Брессон Синдикат французьких кінокритиківНайкращий фільмЩоденник сільського священика Засуджений до смерті — втік Навмання, Бальтазаре Мушетта Каннський міжнародний кінофестивальЗолота пальмова гілкаЗасуджений до смерті — втік Найкращий режисер Робер Брессон Золота пальмова гілкаПроцес Жанни Д'Арк Спеціальний приз журі Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Золота пальмова гілкаМушетт Спеціальне відзначення журі Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Приз ФІПРЕССІ (Паралельна секція)Ланселот Озерний Золота пальмова гілкаГроші Найкращий режисерРобер Брессон Берлінський міжнародний кінофестивальЗолотий ведмідьКишеньковий злодій Чотири ночі мрійника Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Золотий ведмідьМожливо, Диявол Спеціальний приз журі — Срібний ведмідь Приз Interfilm Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Італійський національний синдикат кіножурналістів«Срібна стрічка» найкращому режисеру іноземного фільмуЗасуджений до смерті — втік Мушетт Міжнародний кінофестиваль у Сан-СебастьяніСрібна мушляЛагідна Британський інститут кінематографіїSutherland TrophyЧотири ночі мрійника Премія «Давид ді Донателло»Приз Лукіно Вісконті Національна спілка кінокритиків СШАНайкращий режисерГроші Міжнародний кінофестиваль у Сан-ФранцискоПриз Акіри Куросави Товариство драматичних авторів і композиторів (SACD)Гран-прі Європейська кіноакадеміяПремія за життєві досягнення
Джерела
Примітки
Посилання