万葉仮名
Манйоґана (, «абетка Манйосю») — рання форма японської писемності, у якій японські слова записувалися схожими за звучанням китайськими ієрогліфами. З манйоґани виникли японські складові абетки-кани: хіраґана і катакана. Назва «манйоґана» походить від «Манйосю» — антології японської поезії періоду Нара (710—794) і буквально означає «кана Манйосю».
Історія Манйоґана виникла приблизно у 6-7 століттях. Найдавнішою з відомих пам'яток цієї писемності є знайдена у 1998 році у префектурі Токусіма дерев'яна дощечка (моккан) з початком японського віршу «Пісні про бухту Наніва», яка датується серединою 7 століття. Перед цим найдавнішим вважався напис на німбі бронзової статуї Будди-Цілителя (Якусі Ньорай) у «Золотій залі» храму Хорюдзі (початок 8 століття). Найбільш великою пам'яткою писемності є збірник поезії «Манйосю».
До 10 століття манйоґана була витиснута хіраґаною і катаканою. У той же час японський учений Мінамото но Сітаґо (911—983) винайшов фонетичні позначки і вписав їх у текст «Манйосю». У сучасній Японії манйоґана обмежено вживається у деяких топонімах (особливо на острові Кюсю). Також у побуті часто використовується атедзі (当て字): спосіб запису слів (особливо запозичених) ієрогліфами, які підбираються за звучанням. Наприклад, 倶楽部 (курабу, «клуб»).
Пам'ятки Манйосю — антологія поезії. Вамьо Руйдзюсьо — китайсько-японський словник.
Типи манйоґани У той самий період існувало кілька правил використання ієрогліфів у манйоґані: Сейон (正音, «правильне звучання») — майже збігається з канбуном: ієрогліфи використовуються з урахуванням китайської вимови й змісту; Сейкун (正訓, «правильне тлумачення») — ієрогліфи використовуються з урахуванням китайського змісту, але читаються японською; Сякуон (借音, «запозичене звучання») — ієрогліфи використовуються тільки з урахуванням китайського звучання, але без китайського змісту. Дане правило було найпоширенішим. Один знак міг передавати одну або більше мор. Один ієрогліф передає одну мору: Використовується повне китайське прочитання: (い), 呂 (ろ), 波 (は); Використовується часткове китайське прочитання: 安 (あ), 楽 (ら), 天 (て); 信 (しな), 覧 (らむ), 相 (さが). Сяккун (借訓, «запозичене тлумачення») — ієрогліфи використовуються без урахування китайського змісту і вимови, а головну роль грає кунйомі. Один ієрогліф передає одну мору: Використовується повне китайське прочитання: 女 (め), 毛 (け), 蚊 (か); Японське прочитання використовується частково: 石 (し), 跡 (と), 市 (ち); Один ієрогліф передає дві мори: 蟻 (あり), 巻 (まく), 鴨 (かも) Два ієрогліфа передають одну мору:嗚呼 (あ), 五十 (い), 可愛 (え) Фудзаке-йомі (戯訓, «каламбурне прочитання») — рідкісне правило, коли зміст записанного розгадувався як ребус. Наприклад, в «Манйосю» (8 том, 1495 вірш) Отомо но Якамоті (718—785) зашифрував слово куку («зозуля») ієрогліфами-цифрами 八十一 («вісімдесят один»). Оскільки 81=9·9, а 9 читається як «ку», то дане сполучення читається як «куку»
Таблиця знаків ア行カ行サ行タ行ナ行ハ行マ行ヤ行ラ行ワ行ガ行ザ行ダ行バ行ア段阿安英足可何加架香蚊迦左佐沙作者柴紗草散太多他丹駄田手立那男奈南寧難七名魚菜八方芳房半伴倍泊波婆破薄播幡羽早者速葉歯万末馬麻摩磨満前真間鬼也移夜楊耶野八矢屋良浪郎楽羅等和丸輪我何賀社射謝耶奢装蔵陀太大嚢伐婆磨魔イ段（甲類）伊怡以異已移射五支伎岐企棄寸吉杵來子之芝水四司詞斯志思信偲寺侍時歌詩師紫新旨指次此死事准磯為知智陳千乳血茅二人日仁爾迩尼耳柔丹荷似煮煎比必卑賓日氷飯負嬪臂避臂匱民彌美三水見視御里理利梨隣入煎位為謂井猪藍伎祇芸岐儀蟻自士仕司時尽慈耳餌児弐爾遅治地恥尼泥婢鼻弥イ段（乙類）貴紀記奇寄忌幾木城非悲斐火肥飛樋干乾彼被秘未味尾微身実箕疑宜義擬備肥飛乾眉媚ウ段宇羽于有卯烏得久九口丘苦鳩来寸須周酒州洲珠数酢栖渚都豆通追川津奴努怒農濃沼宿不否布負部敷経歴牟武無模務謀六由喩遊湯留流類具遇隅求愚虞受授殊儒豆頭弩夫扶府文柔歩部エ段（甲類）衣依愛榎祁家計係價結鶏世西斉勢施背脊迫瀬堤天帝底手代直禰尼泥年根宿平反返弁弊陛遍覇部辺重隔売馬面女曳延要遥叡兄江吉枝礼列例烈連廻恵面咲下牙雅夏是湍代田泥庭伝殿而涅提弟弁便別部エ段（乙類）気既毛飼消閉倍陪拝戸経梅米迷昧目眼海義気宜礙削倍毎オ段（甲類）意憶於應古姑枯故侯孤児粉宗祖素蘇十刀土斗度戸利速努怒野凡方抱朋倍保宝富百帆穂毛畝蒙木問聞用容欲夜路漏乎呼遠鳥怨越少小尾麻男緒雄吾呉胡娯後籠児悟誤俗土度渡奴怒煩菩番蕃オ段（乙類）己巨去居忌許虚興木所則曾僧増憎衣背苑止等登澄得騰十鳥常跡乃能笑荷方面忘母文茂記勿物望門喪裳藻与余四世代吉呂侶其期碁語御馭凝序叙賊存茹鋤特藤騰等耐抒杼
+Катакана Манйоґана включає архаїчні і запропоновані силабограми –KSTNHMYRWa阿加散多奈八末也良和アカサタナハマヤラワi伊機幾之千仁比三以利井イキシチニヒミリヰu宇久須州川奴不牟由流宇ウクスツヌフムユル于e江介世天祢部女衣礼恵エケセテネヘメレヱo於己曽止乃保毛與呂乎オコソトノホモヨロヲ– 尓 ン
+Хіраґана Манйоґана включає архаїчні і запропоновані силабограми –KSTNHMYRWa安加左太奈波末也良和あかさたなはまやらわi以機幾之知仁比美 利為いきしちにひみ りゐu宇久寸川奴不武由留うくすつぬふむゆるe衣計世天祢部女 礼恵えけせてねへめ れゑo於己曽止乃保毛与呂遠おこそとのほもよろを– 无 ん
Джерела і література Кадзуаки Судо. «Японская письменность от истоков до наших дней». — М.: Восток-Запад, 2006. ISBN 5-17-033685-3
Посилання
Список манйоґани (японською)