Гіса́р () — місто в Таджикистані, адміністративний центр Гісарського району. Населення — 32 тис. мешканців (2020).

Географічне розташування Місто розташоване за 20 км на захід від столиці Таджикистану Душанбе та 30 км від міжнародного аеропорту Душанбе, в центрально-західній частині країни, на заході Гісарської долини. Площа міста становить 960 га. Містом тече річка Ханака та Великий Гісарський канал. Витрати води Ханаки під час половіддя (квітень—травень) до 450 м³/с, під час маловоддя — 12 м³/с. Номінальні витрати води Великого Гісарського каналу в сезон поливу становлять 75 м³/с.

Територією міста пролягають автошлях та залізнична лінія Термез — Душанбе.

Клімат Клімат міста різко-континентальний. У Гісарі середньорічний рівень опадів становить понад 2300 мм. Основна маса опадів припадає на весняно-зимовий період у вигляді снігопадів, дощів, іноді зі штормами і бурями, градами і руйнівними вітрами. У північній частині міста, у гірській місцевості, опади випадають переважно у вигляді снігу. Висота снігового покриву іноді сягає 2800—3000 мм, у зв'язку з чим навесні у горах часто сходять снігові лавини. Природні катаклізми постійно несуть за собою великі непоправні збитки всьому народному господарству. Природно-кліматичні умови дозволяють цілорічне ведення сільськогосподарських робіт на відкритому повітрі. Місто розташоване на висоті 799—824 м над рівнем моря.

Історія Як стверджують історики, у Гісарській долині люди оселилися бл. 40 тисяч років тому. Близько 1000 років до нашої ери за 7 км від сучасного міста була побудована фортеця, а навколо неї — місто Хісор. Пізніше місто називалося Шумон, Хісорі Шумон, Хісорі Шодмон. Хісорі Шумон був столицею емірату Шумонідів, у Середньовіччі — столицею Гісарського бекства. Через Хісорі Шодмон проходив Великий шовковий шлях.

Назва «Хісор» (Гісар) означає фортецю, цитадель, замок, оскільки з усіх боків місто охоплюють гори, наче стіни фортеці. Уперше назва «Гісар» як назва поселення вживається з XI століття.

У місті знаходяться два медресе, понад 10 мечетей, 4 міських воріт.

Будівництво сучасного міста у вигляді кишлака почалося на початку XX століття, з осушенням і освоєнням заболочених земель Гісарської долини. У 1929 році введена в експлуатацію залізниця Термез — Душанбе. Залізнична станція, розташована поруч із річкою Ханака, отримала назву «Станція Ханака». Поселення біля станції почали називати Ханака.

29 січня 1932 року, з утворенням Гісарського району, було утворене село Ханака, яке стало центром району. 7 березня 1933 року Ханака перейменована в Гісар.

29 грудня 1953 року село було перетворене на селище міського типу. 26 червня 1993 року Постановою ВР Таджикистану смт Гісар віднесене до категорії міст районного підпорядкування. 11 лютого 2005 року Гісар перетворений на селище міського типу. 3 березня 2016 року — селище міського типу. Гісар з усім Гісарським районом знову отримало статус міста.

Населення Чисельність населення станом на 2022 рік — 32 250, з яких 16,4 тис. — чоловіки, 15,8 тис. — жінки.

Розподіл за національністю: таджики 81,6 %, узбеки 12,3 %, росіяни 3,6 %, інші національності 2,5 %.

Розподіл за віком: населення до 16 років 46,1 %, населення працездатного віку 41,4 %, населення старше працездатного віку 12,5 %. Середній вік населення 29,4 років. 9955 осіб (42,7 % населення) є працездатним. 8164 особи (82 % працездатного населення) є економічно активним.

Промисловість Галузі промисловості: машинобудівна (виробництво гідронасосів); поліграфічна (міська друкарня); будматеріалів (вапняк, карбід, асфальт, лінолеум); легка промисловість, харчова промисловість: (мінеральна вода, прохолодні напої, хлібобулочні, кондитерські вироби, олія, борошно).

Тваринництво Гісар відомий породою овець, відомою як гісарська. Ця порода, яку називають «Гісарська вівця» (тадж. — гӯсфанді ҳісорі), належить до м'ясо-курдючного типу і вважається найбільшою серед усіх культурних порід овець. Вона поширена переважно в Центральній Азії, зокрема в Таджикистані. Назву порода отримала від Гісарського хребта, розташованого на заході Таджикистану.

Гісарська порода овець була виведена на гірських пасовищах Гісара завдяки традиційній селекції, яку проводили місцеві жителі. Ці барани вважаються окремою породою курдючних овець, що сформувалася через ізоляцію від інших порід та унікальні природні умови місцевості, де їх розводять. Гісарські барани перевершують розмірами навіть відомих баранів породи Лінкольна: їхній зріст у загривку сягає 85 см, а у овець — 80 см. Середня глибина грудини становить близько 35 см. Вага вівці — 80-90 кг, барана — 120-130 кг.

Див. також Шарора Гісарський район

Примітки

Посилання