І́до (есперанто ido — дитина, нащадок) — штучна мова, створена, як друга після есперанто універсальна міжнародна мова, яка була б дуже легкою у вивченні для носіїв усіх національних мов. Створена на основі есперанто.
На відміну від англійської, котра є природною, і часто не регульованою мовою, ідо проєктувалася, як мова зі сталою граматикою, орфографією і лексикографією. Через це ідо класифікують, як «допоміжну міжнародну мову».
Це друга за популярністю штучна міжнародна мова після свого попередника есперанто. Однак, цей момент є суперечливим, адже багато хто вважає, що друге місце варто присвоїти мові інтерлінґва.
Граматика
Абетка та вимова
Абетка складається з 26 літер:
Більшість букв та звуків схожі на латинські (іспанські) за винятком
Ido language, alphabet and pronunciation . Omniglot — the online encyclopedia of writing systems and languages
Ідо — це мова з фонетичною вимовою, де кожній літері відповідає один звук і навпаки.
В Ідо не використовується графічний наголос. В усіх словах, за винятком інфінітиву, наголос падає на передостанній склад.
Артикль У мові Ідо існує лише один означений артикль.
Закінчення слів Якщо слово закінчуються на то це приклади o іменник kato = кіт; komputoro = комп'ютер; domo = дім a прикметник bela = гарний, a; neta = чистий; alta = високий, a e прислівник perfekte = досконало; rapide = швидко ar інфінітив skribar = писати; esar = бути; ludar = грати
Афікси та словотворення Значення слів можна змінити за допомогою префіксів та суфіксів. Наприклад :
des- вказує на протилежне значення: deskonocar = не знати; desfacila = важкий (не легкий); desaparar = зникати (не з'являтися) -ist- вказує на професію, рід занять, = arte — artisto = артист; butiko = крамниця- butikisto = продавець -ar- вказує на сукупність чогось: vorto = слово — vortaro = словник; direktisto = директор — direktistaro = дирекція
Ідо — аглютинативна мова, що дозволяє утворювати слова, поєднуючи різні корені, і таким способом змінювати значення, наприклад:
Таким способом, значною мірою можна скоротити час на вивчення лексики.
Особові займенники
У третій особі однини, коли не треба чи не бажано вказувати на рід (чоловічий, жіночий чи середній) вживається займенник Lu = він, вона, воно.
Так само є займенник третьої особи множини, що не вказує на рід Li = вони чоловічого чи жіночого роду.
Відмінювання дієслів Закінчення Час Приклади as теперішній me opinionas = я думаю; elu lektas = вона читає is минулий ni skribis = ми написали; tu parolis = ти сказав os майбутній vu drinkos = ви питимете; me pensos = я подумаю
Множина Множина утворюється дуже просто: закінчення іменника -o змінюється на -i:
Див. також
Вікіпедія мовою ідо Штучна мова Есперанто Інтерлінґва Зірка-Ідо (символ)
Ресурси тенет Офіційний майданчик тенет Ido Невеличкий українсько — ідо словник українсько — ідо словник Ukraina-Ido, Ido-Ukraina, mikra dicionario kun gramatiko
Примітки