Ꙗ, ꙗ (йотоване а) — 34-та буква старослов'янської кирилиці. Побудована як лігатура букв І та А. У глаголиці відсутня — відповідні звуки там позначаються літерою «ять» (Ⱑ). Числового значення не має. На початку слів і після голосних позначає звуки [ꙗ], після приголосних — їх пом'якшення і звук [a]. У церковнослов'янської писемності зазвичай об'єднується з буквою «малий юс» (Ѧ) і також розташовується на 34-те місці в абетці. З часом встановилася практика вживання цих двох букв: йотована а зустрічалася на початку слів і після голосної, а малий юс — в середині і наприкінці слів після приголосних. До російського гражданського шрифту не входила навіть тимчасово (проте в 2-й половині XIX століття включалася в болгарський гражданський шрифт деяких видань). У скорописі буква ıa була видозмінена: ліва сторона поступово втратилася, звернувшись лише в розчерк, таким чином вона стала виглядати як «а» з С-подібним чубчиком зліва вгорі (подібна метаморфоза відбулася і зі скорописною Ю). Від цієї форми походить застаріле рукописне українське Я, яке нагадує нерозривне унизу «ꞛ» (). Нинішня Я походить від малого юса.
Кодування Літера Назва у Юнікоді CYRILLIC CAPITAL LETTERIOTIFIED A CYRILLIC SMALL LETTERIOTIFIED A Кодування decimal hex decimal hex Unicode 42582 A656 42583 A657 UTF-8 234 153 150 EA 99 96 234 153 151 EA 99 97