Ставрида атлантична, або звичайна (Trachurus trachurus) — вид ставрид, родина Ставридові (Carangidae). Невеликих розмірів морські риби, що тримаються зграйками.
Характеристика
Зазвичай мають довжину 15–30 см, але можуть сягати 60 см.
Загальне число колючих променів спинного плавця — 9; з яких м'яких променів — 30–36. Колючих променів анального плавця — 3; з яких м'яких — 24–32. Забарвлення блакитно-зелене, сіре або чорне згори, сріблясто-біле — знизу. Зяброві кришки мають чорну пляму.Smith-Vaniz, W.F., 1986. Carangidae. p. 638—661. In M.M. Smith and P.C. Heemstra (eds.) Smiths' sea fishes. Springer-Verlag, Berlin. Бічні луски високі та кілеваті. Перший спинний плавець високий.Muus, B.J. and J.G. Nielsen, 1999. Sea fish. Scandinavian Fishing Year Book, Hedehusene, Denmark. 340 p.
Ареал Вид поширений у північно-східній Атлантиці від Ісландії до Сенегалу, Кабо-Верде включно, також у Середземному, Мармуровому і Чорному морях (в останньому — рідкісний).
Біологія Морська бенто-пелагічна субтропічна океанодромна рибаRiede, K., 2004. Global register of migratory species — from global to regional scales. Final Report of the R&D-Projekt 808 05 081. Federal Agency for Nature Conservation, Bonn, Germany. 329 p. . Віддає перевагу ділянкам із піщаним дном із глибинами 100–200 м, але відзначався на глибинах до 1050 мLloris, D. & T. Moreno. (1995) Distribution model and association in three pelagic congeneric species (Trachurus spp.) present in the Mediterranean Iberic Sea. Sci. Mar., 59 (3-4): 399—403.. Час від часу відзначається й на пелагіалі та при поверхні. Часто утворюють спільні зграї із молодняком оселедців та іншими видами ставрид: Trachurus mediterraneus і Trachurus picturatus. Живиться переважно ракоподібними (копеподи), креветками, також дрібними рибами й кальмарами.
Ікра пелагічна, нересту зазвичай відбувається протягом літа. Біля берегів Тунісу — з січня по квітень. Самиця відкладає до 140000 яєць, з яких виходять личинки близько 5 мм довжиною.
Господарське значення
Важливий промисловий об'єкт. Виловлюється за допомогою пелагічних і донних тралів, ярусними та гаманцевими неводами (за використання світла), іншими засобами.
Загальний вилов за даними ФАО за 1999 рік склав 322207 тонн. Найбільший вилов ставриди приходить на Нідерланди (84891 т) і Ірландію (58201 т).
Реалізується у свіжому, мороженому, сушеному, солоному і консервованому вигляді. У їжу використовується у смаженому і печеному вигляді.
Посилання
Література
C.Michael Hogan, (2011) Sea of the Hebrides. Eds. P. Saundry & C.J.Cleveland. Encyclopedia of Earth. National Council for Science and the Environment. Washington DC. Trachurus trachurus (Linnaeus, 1758) at FAO