«Астері́кс і Обелі́кс проти Це́заря» () — кінокомедія 1999 року режисера Клода Зіді за мотивами відомих коміксів Рене Госіні та Альбера Удерзо про вікінгів Астерікса та Обелікса. Продовження — «Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра» (2002), «Астерікс на Олімпійських іграх» (2008) та «Астерікс і Обелікс у Британії» (2012).
На момент релізу фільм став найдорожчим у французькому кінематографі всіх часів, що робить його найдорожчим у Франції протягом ХХ століття. Пізніше перевершений фільмом «Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра» в 2002 р.
Теглайн: «Галли повстають!»
Сюжет Вся Європа підкорилась Цезарю, в тому числі і Галлія — окрім одного села. Його населяють непереможні галли, таємниця яких в напої сили, який варить друїд Панорамікс. Після того, як вікінги Астерікс та Обелікс вигнали римських збирачів податків, Цезар вирішив сам провчити непокірних і рушив на село військом.
Радник імператора, підступний Детрігнус знаходить спосіб здолати галлів. Для цього він викрадає Панорамікса під час щорічного з'їзду друїдів. Тепер робити чарівний напій галлам нема кому, а запасів зробленого раніше надовго не вистачить. Але Детрігнус переслідує куди амбіційніші цілі: він хоче дізнатися таємницю напою і скористатися ним для захоплення влади в Римі.
Астерікс та Обелікс вирішують врятувати друга. Переодягнувшись в обладунки римського легіонера, Обелікс (під іменем «Обелус») відводить нібито полоненого ним Астерікса в табір римлян. За це Детрігнус робить Обелуса своїм наближеним. Астерікс та Панорамікс готують зілля, збираючись випити його самим і втекти з полону. Але Детрігнусу вдається перехопити казанок у полонених галлів. Тепер він отримує велику силу і разом із Обелусом скидає Цезаря.
Гнус вирішує позбутися галлів за допомогою гладіаторських ігор. Спритний Астерікс проходить пастки з крокодилами та павуками, і добирається до трибуни диктатора щоби крикнути Обеліксу, хай той виходить з ролі. Разом друзі пробиваються до виходу, прихопивши зі собою невідомого полоненого в масці.
Після повернення в село галли виявляють, що звільнили Цезаря. Тепер Цезар їх вимушений спільник. У Панорамікса не залишилось інгредієнтів для еліксира сили, і він вирішує вдатися за допомогою до свого прадіда, відлюдника. Старий відлюдник задає трьом друзям загадки, поки інші галли насилу відбиваються він римлян. Добившись від дідуся флакону із особливим інгредієнтом — молоком єдинорога — Панорамікс додає його в зілля, і воно окрім збільшення сили тепер створює двійника. Армія однакових Астеріксів та Обеліксів розносить легіони Детрігнуса і повертає їх в підпорядкування Цезарю. А Цезар в свою чергу оголошує село галлів спільниками римлян.
За допомогою зілля роздвоєння Обелікс пробує вирішити проблему в своєму особистому житті. Його кохана Фальбала кохає іншого, і сприймає товстуна не більше ніж як друга. Він вирішує створити двійника Фальбали, щоби поділити її із суперником, але виявляється, що дія цього зілля недовговічне. Велетень залишається не при справах.
У ролях Крістіан Клав'є — Астерікс Жерар Депардьє — Обелікс Роберто Беніньї — Детрігнус Мішель Галабрю — Абранакурсікс Клод П'єплю — Панорамікс Даніель Прево — Пролікс П'єр Палмаде — Консерваторікс Летиція Каста — Фальбалла Аріель Домбаль — Мадам Ветеранікс Сім — Ветеранікс Маріанне Зегебрехт — Боньмінь Джон Готфрід — Юлій Цезар Жан-П'єр Кастальді — Кайюс Бонус Жан-Роже Міло — Сетотаматікс Жан-Жак Дево — Ордралфабетікс Харді Крюгер-молодший — Трагікомікс Мішель Мюллер — Малосінус Олів'є Ашар — Анорексікс Жерар Делапорте — Аламбікс Жан-Ів Туал — Матузалікс Патрік Масьйо — Олібріус Герберт Фукс — Тікетдебус Беппе Черлічі — Тролейбус Дідьє Кочі — Брут Жан-Поль Фарре — Гіпотенус
Виробництво
В одній зі сцен масовка повинна була за сюжетом сильно кричати і поводитися, як божевільні. Проте знімальна команда спочатку не могла змусити людей бути досить голосними і дикими. Тоді режисер вирішив розділити їх на дві групи: фанати несприятливих німецьких футбольних команд були виставлені один проти одного. Це спрацювало настільки ідеально, що люди казилися навіть після того, як зняли необхідні сцени.
Під час зйомок використовувався підроблений і справжні алігатори. Щоб заспокоїти алігаторів внизу, вони регулярно поливалися холодною водою. Для певної сцени каскадеру Жерара Депардьє треба було стрибати на фальшивого алігатора. Проте каскадер зробив помилку і стрибнув на реального алігатора. На щастя, йому вдалося піти досить швидко без шкоди для себе і тварини.
У фільмі близько 100 реальних павуків. Знімальна команда зробила їх нешкідливими, поставивши віск на їх зуби. Щовечора їх рахували, до кінця знімального процесу деякі з них втекли. Більшість загинули через холод, але один павук вижив і пізніше був знайдений на знімальному майданчику. Місцеві пожежні вирішили зберегти його для себе в ролі талісмана.
Саундтрек
Саундтрек від Жана-Жака Гольдмана і Роланда Романеллі.
«Elle ne me voit pas» — 4:26 «Lei non vede me» — 4:26 «Asterix et Obelix contre César» — 2:20 «L'Embuscade» — 2:07 «L'Amour» — 3:52 «Le Cirque Encore» — 5:15 «La Serpe D'or» — 4:07 «Falbala» — 1:48 «Le Devin» — 2:43 «L'Amour Toujours» — 3:45 «Les Hallucinations D'Astérix» — 2:56 «La Potion Magique» — 3:14 «Bélenos» — 7:18 «Obélix» — 3:44
Критика
Рейтинг на сайті IMDb — 5,8/10.
Премії 1999 — Золотий Екран 1999 — Bogey Award 2000 — Баварська кінопремія — найкращий актор другого плану — Джон Готфрід 2000 — Номінація на премію Сезар за костюм Цезаря
Посилання