Сергі́й Микола́йович Ігнаше́вич ( 14 липня 1979, м. Москва, РРФСР) — колишній російський футболіст, що виступав на позиції захисника (іноді опорного півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Заслужений майстер спорту Росії (2005).

Виступав, зокрема, за клуб ЦСКА (Москва), а також національну збірну Росії.

Семиразовий чемпіон Росії. Шестиразовий володар Кубка Росії. Володар Кубка УЄФА.

Біографія Клубна кар'єра Футболом почав займатися у 1988 році в команді під назвою „Клуб «Торпедо»“ (туди відправляли юнаків, що не проходили до ДЮСШ московського «Торпедо»). Умови для тренувань були жахливі й Сергій поступово почав втрачати інтерес до тренувань, відновити який зміг лише тренер Віктор Шустіков. Трохи згодом Микола Савичев забрав талановитого хлопця до ДЮСШ.Однак потрапити до дубля московських автозаводців не вдалося і на початку 1997 року Ігнашевич опинився у молодіжці «Спартака», звідки один із заможних вболівальників «народного клубу» запросив його до команди «Патріот», яку повністю фінансував. Тренером тієї команди був Юрій Севідов, з подачі якого Ігнашевич опинився у «Спартак-Орєхово». Саме тут він зміг відчути усі особливості справжнього футболу: перельоти, конкуренція, інтриги. Відігравши 17 поєдинків у Орєхово-Зуєво, Сергій вирушив на перегляд до самарських «Крил Рад», де виступали тоді такі відомі на той час гравці як Юрій Сак, Зураб Попхадзе та інші. Гра молодого захисника припала до душі Олександру Тарханову і самарці підписали з ним контракт. Ігнашевич поступово набирався досвіду і другий сезон у «Крилах Рад» розпочав уже як основний гравець. Не дивно, що його запросили до молодіжної збірної Росії, адже Сергій демонстрував не за роками зрілу гру.Окрім виклику до молодіжної команди Ігнашевич отримав пропозиції від московських «Торпедо» та «Локомотива» і за порадою Олександра Бородюка обрав саме залізничників, через те, що вони були більш стабільними та мали міцнішу репутацію на той час. Не зважаючи на травму, що завадила повноцінно провести збори, Сергій розпочав сезон як основний захисник команди. А у 2002 футболісти «Локомотива» зробили справжній подвиг, вигравши золоті медалі чемпіонату Росії.Вважаючи, що залізничники досягли піку розвитку клуба, Ігнашевич відгукнувся на пропозицію Євгена Гінера перейти до ЦСКА. У армійській команді Сергій одразу ж став своїм і отримав право виводити команду на поле з капітанською пов'язкою. У 2005 році футболісти ЦСКА золотими літерами вписали свої імена в літопис російського футболу, вигравши Кубок УЄФА, чого не вдавалося раніше жодному російському клубу. За перемогу у цьому турнірі Ігнашевич був удостоєний почесного звання «Заслужений майстер спорту Росії».Сергій Ігнашевич зарекомендував себе як один з найсильніших та найнадійніших захисників чемпіонату Росії та неодноразово отримував запрошення від таких іноземних та російських клубів як «Евертон», «Зеніт» та «Спартак», проте завжди відповідав відмовою, пов'язуючи свою кар'єру з ЦСКА.

Влітку 2018 року, після виступу на чемпіонаті світу в Росії, завершив кар'єру гравця.

Виступи у збірній У складі національної збірної Росії дебютував 21 серпня 2002 року у матчі зі збірною Швеції. А вперше відзначився вже у шостому поєдинку у червоно-білій формі — у матчі проти збірної Швейцарії 7 червня 2003 року (2:2). До того ж відправив у ворота швейцарців одразу два м'ячі в одному матчі, врятувавши збірну Росії від поразки. Невдача спіткала Ігнашевича у 2004 році, коли через травму коліна він не потрапив до заявки збірної на Євро 2004. Однак чотири роки потому був основним захисником збірної, зробивши значний внесок в успіхи команди та разом з партнерами завоював бронзові нагороди першості Європи. У складі збірної також був учасником чемпіонату Європи 2012 року в Україні та Польщі, чемпіонату світу 2014 року в Бразилії, чемпіонату Європи 2016 року у Франції та чемпіонату світу 2018 року у Росії.

Кар'єра тренера У липні 2018 увійшов до складу тренерського штабу молодіжного складу ЦСКА, проте менш ніж через рік, 28 травня 2019 року вирішив покинути армійський клуб, щоб почати самостійну тренерську кар'єру.

На початку червня 2019 року Ігнашевич став головним тренером московського «Торпедо». У березні 2021 року «Торпедо» програло чотири матчі поспіль, опустилося з четвертого місця на шосте, і 22 березня контракт з Ігнашевичем був розірваний за згодою сторін.

3 жовтня 2021 року стало відомо про те, що Ігнашевич зміг досягти домовленості з керівництвом клубу «Балтика» та офіційно став його головним тренером.

Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолівсіч.-черв. 1999 «Знамя труда» ПД 17 0 КР 1 0 - - - - - - 18 01999 «Крила Рад» (Самара) ВЛ 6 1 КР 1 0 - - - - - - 7 12000 ВЛ 25 1 КР 2 0 - - - - - - 27 1Усього за «Крила Рад» 31 2 3 0 - - - - 34 22001 «Локомотив» (Москва) ВЛ 22 0 КР 2 0 ЛЧ+КУЄФА 7+2 1У кваліфікаційному раунді.+0 - - - 33 12002 ПЛ 29 1 КР 0 0 ЛЧ 14 2Гол у попередніх раундах. - - - 43 32003 ПЛ 25 3 КР 1 0 ЛЧ 8 2 СКР 1 0 36 5Усього за «Локомотив» 76 4 3 0 31 5 1 0 111 9 2004 ЦСКА (Москва) ПЛ 22 1 КР 2 0 ЛЧ+КУЄФА 7Один виступ у попередніх раундах.+9 0+2 СКР 1 0 41 3 2005 ПЛ 22 5 КР 6 0 КУЄФА 6 0 СУ 1 0 35 5 2006 ПЛ 26 2 КР 6 1 ЛЧ+КУЄФА 62 виступи в попередніх раундах.+2 0 СКР 1 0 41 3 2007 ПЛ 26 3 КР 5 0 ЛЧ 5 0 СКР 1 1 37 4 2008 ПЛ 28 4 КР 2 1 КУЄФА 10 0 - - - 40 5 2009 ПЛ 29 3 КР 4 0 ЛЧ 9 0 СКР 1 0 44 3 2010 ПЛ 28 2 КР 1 0 ЛЄ 102 виступи в плей-офф. 2 СКР 1 0 40 4 2011–12 ПЛ 38 5 КР 4 2 ЛЧ 8 0 СКР 1 0 51 7 2012–13 ПЛ 28 0 КР 3 0 ЛЄ 2У плей-оф. 0 - - - 33 0 2013–14 ПЛ 30 2 КР 1 0 ЛЧ 6 0 СКР 1 1 38 3 2014–15 ПЛ 30 0 КР 2 0 ЛЧ 6 0 СКР 1 0 39 0 2015–16 ПЛ 25 3 КР 3 0 ЛЧ 104 виступи в попередніх раундах. 1 - - - 38 4 2016–17 ПЛ 24 4 КР 0 0 ЛЧ 4 0 СКР 1 0 29 4 2017–18 ПЛ 25 1 КР 0 0 ЛЧ+ЛЄ 6+5 0 - - - 36 1Усього за ЦСКА 381 35 39 4 111 5 10 2 541 46Усього за кар'єру 505 42 46 4 142 10 11 2 704 58

Статистика виступів за збірну

Досягнення Клубні трофеї Чемпіон Росії (7): Локомотив (Москва): 2002 ЦСКА (Москва): 2003, 2005, 2006, 2012–13, 2013–14, 2015–16 Володар Кубка Росії (7): Локомотив (Москва): 2000-01 ЦСКА (Москва): 2004–05, 2005–06, 2007–08, 2008–09, 2010–11, 2012–13 Володар Суперкубка Росії (7): Локомотив (Москва): 2003 ЦСКА (Москва): 2004, 2006, 2007, 2009, 2013, 2014 Володар Кубка УЄФА (1): ЦСКА (Москва): 2004–05 Досягнення у збірній Бронзовий призер чемпіонату Європи (2008) Особисті здобутки Заслужений майстер спорту Росії (2005) Кавалер «Ордена Дружби» (2006) У списках «33 найкращих футболістів чемпіонату Росії» (10): № 1 (2001,2002,2003,2004,2005,2006,2007,2008,2009,2010)

Сім'я Сергій одружений, має трьох синів, двоє з яких від першого шлюбу. Останній — Сергій — народився 21 лютого 2008 рокуАрмієць Ігнашевич став батьком.

Цікаві факти Сергій Ігнашевич є найрезультативнішим російським захисником. Гол у відбірковому матчі до Євро-2012 проти збірної Андорри (6:0), що відбувся 11 жовтня 2011 року став 50-м у кар'єрі гравця. Є рекордсменом за кількістю включень до списку «33 найкращих».

Примітки

Посилання Офіційний сайт Сергія Ігнашевича Профайл на офіційному сайті ЦСКА (Москва) Профайл на сайті «Збірна Росії з футболу» Статистика на Nationa Football Teams Профайл на сайті Transfermarkt.de

Інтерв'ю С.Ігнашевич: Опинився у Локо, підписавши контракт з Торпедо , 17.02.2001 Сергій Ігнашевич - рятівник збірної і Локомотива , 09.09.2003 Нефутбольна історія Сергія Ігнашевича і Наталії Пакуєвої , 01.03.2009 С.Ігнашевич: Як я перестав бути капітаном (частина 1) , 15.05.2009 С.Ігнашевич: Як я перестав бути капітаном (частина 2) , 15.05.2009 С.Ігнашевич: Ця зима була моєю останньою можливістю поїхати до Європи , 27.02.2010