Гней Окта́вій (140/138 — 87 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч пізньої Римської республіки, консул 87 року до н. е.

Життєпис Походив з роду нобілів Октавіїв. Син Гнея Октавія, консула 128 року до н. е.

У 100 до н. е. взяв участь у придушенні руху Луція Аппулея Сатурніна.

У 90 до н. е. його обрано претором. Надалі брав участь у Союзницькій війні, під час якої затоваришував з Луцієм Корнелієм Суллою. Після захоплення останнім у 87 до н. е. Риму Гнея Октавія обрано консулом разом з Луцієм Корнелієм Цинною.

Після відправлення Сулли на війну проти Мітридата VI, царя Понту, Цинна виступив проти політичної системи, встановленої сулланцями у Римі. Проти цього виступив Октавій, який змусив Цинну втекти. Незабаром на допомогу Цинні прийшли раніше вигнані з Риму Гай Марій, Квінт Серторій, Гней Папірій Карбон, лідери самнитів.

У свою чергу Гней Октавій покликав на допомогу Гнея Помпея Страбона та Квінта Цецилія Метелла Пія. Після об'єднання з цим військовиками, сулланці стали активно захищати Рим. Проте зрештою були розбиті й вимушені були підкоритися Луцію Цинні та Гаю Марію. Сам Октавій отримав обіцянки особистої безпеки, але все ж таки був страчений за наказом Гая Марція Цензоріна.

Родина Луцій Октавій, консул 75 до н. е.

Джерела Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. v. 3, page 7. Цицерон, Brutus 47.