Клобу́к — головний убір служителів православної та греко-католицької церкви, камилавка з наміткою. Назва «клобук» має тюркське походження ( від тюрк. kalpak — «шапка, ковпак») і вживається лише у Східній Європі.
Опис Чорний клобук є головним убором ченців малої схими, єпископів і архієпископів, білий — митрополитів (у багатьох церквах і патріархів). До клобуків архієпископів, митрополитів і патріархів спереду прикріплюється зображення хреста. Ієромонахи можуть не знімати клобук під час богослужіння (аналогічно камилавці білих священників). Патріарший півсферичний клобук з хрестом називається ще кукіль.
Первісно клобуки мали півсферичну форму, у Московській митрополії вони були відомі як каптир (спор. з «каптур») і зберігаються в старообрядців. Вигляду зрізаного конуса клобуки набули в XVII ст. в Елладській церкві, звідти я форма поширилася і в більшості православних церков. У Грузинській церкві клобук католикоса зберігає півсферичну форму.
Див. також Кукіль Чорні клобуки
Примітки
Джерела Клобук // Азбука Веры
Посилання Клобук // Українська Релігієзнавча Енциклопедія