Октавія Молодша (, * 69 — † 11 роки до н.е.) — давньоримська громадська та політична діячка. Сестра Октавіана Августа, внучата небога Гая Цезаря, дружина Гая Клавдія Марцелла та Марка Антонія. Користувалася любов'ю та повагою брата і мала на нього значний вплив.
Життєпис Походила з роду нобілів Октавіїв. Донька Гая Октавія, претора 61 року, та Атії.
У 54 році до н.е. вступила в шлюб з Гаєм Клавдієм Марцеллом, консулом 50 року до н.е. У цьому ж році Цезар мав намір розлучити Октавію з Марцеллом й видати її в шлюб із Помпеєм, щоб відновити родинні зв'язки з ним, проте ці плани не були здійснені. У шлюбі з Марцеллом Октавія народила двох доньок та сина. У 43 році до н.е. домоглася від брата помилування Тіта Вінія, включеного до проскрипційного списку. На початку 40 року до н.е. овдовіла й в цьому ж році, ще до закінчення терміну жалоби, одружилася з Марком Антонієм. Метою шлюбу було зміцнення політичних зв'язків її брата Октавіана з Антонієм.
Наприкінці 39 року до н.е. разом з Антонієм вирушила до Афін, де мешкала до весни 37 року до н.е., народивши від Антонія двох доньок. Коли навесні 37 року до н.е. між Антонієм й Октавіаном виникла ворожнеча, Октавія виступила як посередниця та доклала великих зусиль для їх примирення. Після укладення Тарентської угоди з Октавіаном Антоній розпочав війну з Парфією. Водночас він довірив дружину з усіма своїми дітьми піклуванню Октавіана. На Сході Марк Антоній відновив зв'язок зі своєю колишньою коханкою, єгипетською царицею Клеопатрою. Коли Антоній у 35 році до н. е. повернувся з невдалого парфянського походу, Октавія виїхала йому назустріч, везучи з собою гроші та нові війська. Однак Антоній перебував у Фінікії з Клеопатрою і наказав дружині очікувати на нього у Греції. Відіславши йому підкріплення, Октавія повернулася до Риму, але відмовилася покинути будинок чоловіка, щоб не ставати причиною конфлікту між ним та Октавіаном. У 35 році до н. е. сенат надав Октавії ряд почестей: звільнення від опіки, зведення статуй та особисту недоторканність, на кшталт трибунської.
У 32 році до н.е. Антоній направив Октавії листа про розлучення, що символізувало остаточний розрив між тріумвірами. Після цього Октавія пішла з дому Антонія, але продовжувала піклуватися про його молодшого сина від попереднього шлюбу — Юла Антонія, а після поразки і загибелі Антонія у 30 році до н.е. — також і про його дітей від Клеопатри.
На початку 20-х років до н. е. Октавія надала допомогу Вітрувію, який хотів представити Августу свій твір «Про архітектуру». Сама брала діяльну участь у міському будівництві: від її імені були зведені курія Октавії і портик Октавії, в якому знаходилася бібліотека. Смерть сина у 23 році до н. е. завдала Октавії важкого удару, вона оплакувала Марцелла все життя й недолюблювала Лівію та її синів. Померла Октавія у Римі у 11 році до н. е. Похована в мавзолеї імператора Августа.
Родина 1. Чоловік — Гай Клавдій Марцелл, консул 50 року до н.е.
Діти: Клавдія Марцелла Старша Марк Клавдій Марцелл, курульний еділ 23 року до н.е. Клавдія Марцелла Молодша
2. Чоловік — Марк Антоній, консул 44 р. до н. е.
Діти: Антонія Старша Антонія Молодша
Джерела Dio XXXVII 7, 4; 54, 5; XL 8, 1; XLVIII 31, 4; 54, 3; XLIX 33, 3; 38, 1; 43, 8; L 3, 2; LIV 35, 4. Robert Alexander Fischer: Fulvia und Octavia. Die beiden Ehefrauen des Marcus Antonius in den politischen Kämpfen der Umbruchszeit zwischen Republik und Principat. Logos-Verlag, Berlin 1999, ISBN 3-89722-189-6. M. Hammond: Octavia 96). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XVII,2, Stuttgart 1937, Sp. 1859–1868.