Своя́цтво — спорідненість за шлюбом, стосунки між чоловіком і кровними родичами дружини, між дружиною і кровними родичами чоловіка, а також між родичами подружжя. Свояцтво буває дворідним (двокровним) та трирідним (трикровним).
Інше значення слова — «сукупність родичів по шлюбу, по свояцтву». Приклади з літератури: «Свояцтво миле! Дозвольте вам тепера пояснити, чому се я таким ладом незвиклим врядила сю вечерю…» (Леся Українка), «Ярмаркування почалося із зустрічей і чоломкання з ріднею, свояцтвом та знайомими» (Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять»).
Двокровне свояцтво Двокровним свояцтвом зовуть стосунки, що набуваються через один шлюбний союз, у якому перебувають родичі чоловіка з родичами дружини.
Виявляючи ступені двокровного свояцтва враховують: Свояцтво між чоловіком (дружиною) та кровними родичами дружини (чоловіка); Свояцтво між кровними родичами подружжя.
У першому ступені двокровного свояцтва перебувають: Батьки дружини (тесть і теща) — щодо зятя (чоловіка дочки); Батьки чоловіка (свекор і свекруха) — щодо невістки (дружини сина)
У другому ступені двокровного свояцтва перебувають брати й сестри дружини та чоловіка: Дівер і зовиця (шваґрова) — щодо невістки (дружини брата); Свояк (шурин, шуряк, шваґер) і своячка — щодо зятя (чоловіка сестри)
Коли з'ясовуються ступені свояцтва між кровними родичами подружжя, треба виявити: У якому ступені перебуває родич чоловіка щодо нього; У якому ступені перебуває родич дружини щодо неї, потім кількість ступенів складають: одержана сума покаже, у якому ступені споріднення перебувають родич чоловіка і родич дружини. Наприклад: між чоловіком і його тестем — один ступінь; між чоловіком і його своячкою (сестрою дружини) — два ступені; між братом чоловіка і сестрою дружини — чотири ступені тощо.
Трикровне свояцтво Трокровним свояцтвом зовуть стосунки, що набуваються при наявності двох шлюбних союзів: між родичами дружини (чоловіка) одного брата (сестри) та родичами дружини (чоловіка) іншого брата (сестри) або між родичами першої та другої дружин (чоловіків) та чоловіком (жінкою).
У трикровному свояцтві, яке походить від поєднання через шлюбні союзи трьох родів або родин, ступені свояцьких стосунків вираховують за тим же способом, що й у двокровному: складають у загальну суму кількість ступенів.
Терміни свояцтва
Подру́жжя (рідко супру́ги) — С. 852 — шлюбна пара: чоловік і дружина. Стосунки у подружжі не є родинними. Чоловік (подру́жжя, подру́жжячко, рідко супру́г, заст. і уроч. муж, дружина) — особа чоловічої статі щодо жінки, з якою перебуває в шлюбі. Дружина (подру́жжя, подру́жжячко, жінка, жона, рідко супру́га) — С. 852 — особа жіночої статі щодо чоловіка, з яким перебуває у шлюбі.
Щодо жінки, як члена подружжя: Свекор — батько чоловіка Свекруха — мати чоловіка Щодо чоловіка, як члена подружжя: Тесть — батько дружини Теща — мати дружини
Щодо батьків або родичів одного з подружжя: Свати́ — батьки одного з подружжів щодо батьків другого Сват — батько або родич одного з подружжів щодо батьків другого Сва́ха (свашка) — мати або родичка одного з подружжів щодо батьків другого
Подружжя родичів Зять — чоловік дочки Невістка — дружина сина Синова́ — дружина сина Братова́ — дружина брата
Брати та сестри подружжя Ді́вер (діверко) — брат чоловіка Зови́ця — сестра чоловіка Шурин (розм. шуряк) — брат дружини Ді́верка (ятрі́вка) — дружина дівера. Ді́верки (ятрі́вки) — дружини рідних братів Своячка (своя́киня, рідко своя́ченниця, діал. свість) — сестра дружини, дружина брата Шваґер (шваґро) — чоловік сестри. Інші значення — брат дружини (шурин) або брат чоловіка (дівер) Шва́ґрова — сестра дружини. Інші значення — сестра чоловіка, дружина брата Своя́к, кумнат — чоловік своячки (сестри дружини). Свояками один стосовно одного є чоловіки рідних сестер. Може вживатися також у значенні «шурин» («брат дружини»). Своя́чка (рідко своя́киня, своя́ченниця, діал. свість) — сестра дружини, це родичка, яка з'являється у чоловіка в результаті укладення шлюбу.
Подружжя дядька та тітки Дя́дина — дружина дядька (брата батька або матері) Стрий (стрийко) — чоловік батькової сестри. Інше значення — брат батька Стри́йна — дружина батькового брата. Інше значення — сестра батька Ву́йко (вуй) — чоловік материної сестри. Інше значення — брат матері Ву́йна — дружина материного брата. Інше значення — сестра матері
Цікаві факти
Шар української лексики, пов'язаний зі свояцтвом, має дуже давнє, ще праіндоєвропейське походження. Слов'янські мови (зокрема, східнослов'янські) у цілому зберегли стародавні терміни свояцтва, що існували у багатьох стародавніх індоєвропейських мовах: «свекор» (, дав.-англ. sweor, , ), «зять» (, (суч. ), санскр. jāti, ), «дівер» (, дав.-англ. tacor, санскр. devṛ́, ), і (, , , санскр. snuṣā́, ), «ятрівка» (, , , ). У багатьох сучасних індоєвропейських мов Європи ці терміни вийшли з ужитку, замінившись складеними словами: («батько-в-шлюбі», «син-у-шлюбі», «брат-у-шлюбі», «дочка-в-шлюбі», «сестра-в-шлюбі»), («гарний батько», «гарний син», «гарний брат», «гарна дочка», «гарна сестра»)Утворення термінів свояцтва за допомогою прикметників beau/belle узвичаїлося у старофранцузькій мові на 980 р., змінивши слова з суфіксом -âtre). Поряд зі словом «подружжя», в українській мові відоме інше слово для позначення чоловіка і дружини — «супруги», первісним значенням якого було «тварини у парному запрягу» ( від *pręgǫ — «запрягаю»). Існувало українське діалектне слово «супруга» (зазвичай «супряга»), яким називали запряг кількох коней, волів, а також спільну працю бідноти зі своєю худобою і реманентом. Значення «подружжя», «чоловік з дружиною» слово набуло внаслідок давніх поглядів на подружню пару як на запряжених у парне ярмо «супрягів»: так, весільний обряд надівання ярма нареченим донедавна зберігався у гуцулівІсторичний факультет Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Управління у справах національностей і релігій Одеської обласної державної адміністрації. Одеська обласна спілка краєзнавців Весільна обрядовість у часі і просторі Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Одеські етнографічні читання» Одеса — 2010.
Примітки
Посилання Свояцтво // Уроки з народознавства: навчально-методичний посібник / За ред. канд. філол. наук М. К. Дмитренко, Упоряд.: Г. К. Дмитренко, М. К. Дмитренко . — К. : Народознавство, 1995. — 224 с. — (Бібліотека часопису «Народознавство»). — ISBN 5-7707-7175-5 Аратта: Хто кому який родич