Пікіне́ри (від ; в Україні також називалися списниками) — вид піхоти в європейських арміях XVI — початку XVIII ст., озброєної переважно 5-6 метровими піками (на відміну від стрільців — мушкетерів і аркебузирів, озброєних вогнепальною зброєю). Злагоджено діюче шикування пікінерів становило грізну силу в обороні, але відрізнялося низькою мобільністю при атаці.
Історія Піхотинці з довгими списами стали застосовуватися з XIV століття: для протидії важкій лицарській кавалерії. З розвитком вогневого бою необхідність мати пікінерів у бойових порядках викликалася вразливістю стрільців (аркебузирів, надалі мушкетерів) до кавалерійської холодної зброї, їхньою малою придатністю для рукопашного бою (з холодної зброї вони мали тільки шпаги й кинджали). Велика вага ранньої аркебузи й мушкета утрудняла створення на їх основі комбінованої зброї, тому доводилося залучати для захисту стрільців окремих солдатів з держаковою зброєю.
Число пікінерів у бойових шикуваннях постійно зменшувалося на користь мушкетерів. У XVII ст. з появою багнета піші стрільці (мушкетери, фузилери, гренадери) стали виконувати водначас функції списників, тому бойові порядки мали менше потреби в пікінерах; нарешті на початку XVIII ст. піші пікінери зникли. Тим не менш, піка продовжувала залишатися зброєю деяких родів кінноти (козаків, уланів) до XX століття.
У Московському царстві списники з'явилися в середині XVI століття і входили до складу стрілецького війська. У полках нового ладу пікінери становили половину піхоти й були озброєні 2-сажневими (4-метровими) піками. У петрівській армії в 1700 р. з пікінерів складалися перші шереги піхотних полків, у 1720 р. їхнє число зменшується до 150 на кожний полк. У 1724 р. всі пікінери отримують рушниці з багнетами, а піки здаються в цейхгаузи, де вони залишаються як зброя воєнного часу (як і рогатки) до 1763 р., після чого остаточно скасовуються.
Тактика бою Пікінери діють переважно загонами, лініями або групами (баталія, терція). Вони ефективні в обороні проти загонів ближнього бою, кавалерії і становлять для них грізну силу. Недоліком пікінерів є їх низька мобільність, вони практично не придатні для штурму, дуже вразливі до зброї дальнього бою. Для будь-якого пікінера було потенційно небезпечно підпускати свого ворога занадто близько, оскільки піка практично не придатна для ближнього бою, що змушувало пікінерів кидати свою піку і використовувати запасну зброю.
Озброєння Піка Допоміжна зброя до піки Базелард — кинджал, активно використовувався швейцарцями Кацбальгер — короткий меч, активно використовувався ландскнехтами Допоміжна зброя для пікінерів задніх рядів Алебарда Гогендаг
У пізніший час (XVII—XVIII ст.) пікінери мали як допоміжну зброю шпагу і пістолет.
Зброя для протидії пікінерам Глефа — холодна зброя, призначена для боротьби з пікінерами Дворучник — меч, активно використовувався ландскнехтами для перерубування пік Нодаті — величезний японський меч (більше катани), що використовувався з тією ж метою Баклер — щит-кастет, що використовувався іспанцями в парі з коротким мечем для прослизання під піками
Див. також Спис Пікінерні полки Копійщики Античність Сариса — македонська піка, яке відрізнялася від середньовічної піки іншим балансом Сарисофори — македонський прототип пікінерів Македонська фаланга — стрій сарисофорів із сарисами Середньовіччя Баталія (стрій) — шикування пікінерів квадратом 100x100 Батальйон — термін, який спочатку позначав чверть баталії, поділеної на чотири менших квадрати з метою зменшення втрат від артилерії Терція — шикування з пікінерів, стрільців і мечників Битва золотих острог — перша битва, в якій прославилися пікінери (фламандські пікінери проти французьких лицарів) Швейцарські гвардійці — були найняті Папою Римським після того як швейцарська піхота прославилася своїми перемогами над німецькими лицарями Ландскнехти — були відомі вмілим поєднанням пікінерів і аркебузерів, а також славилися тим, що успішно протистояли швейцарцям Банда — термін, який спочатку означав загін ландскнехтів Асигару — японська піхота з не-самураїв, основною зброєю якої були піки
Примітки
Джерела
Посилання
Пікінери на You Tube (реконструкція)