Пові́тряно-деса́нтні війська́ Франції () — високомобільний елітний рід військ сухопутних військ Франції Збройних сил Франції, який складається з підрозділів легкоозброєної піхоти, призначеної для доставки повітрям в тил противника та ведення активних бойових дій у його тиловій зоні.
За станом на 1 січня 2011 року Збройні сили Франції мають одну — 11-ту парашутну бригаду в складі сухопутних військ.
Історія 2 жовтня 1936 наказом міністерства оборони Франції були створені 601-ша і 602-га групи повітряної піхоти (). Підпорядковані командуванню військово-повітряних сил, ці групи мали у своєму складі по роті парашутистів і 1-2 авіаційних ескадрилей. Волонтери до повітряно-десантних підрозділів набиралися з інших родів військ. У травні 1937 року відбувся перший груповий стрибок. Через рік Авіньйонську парашутну школу розформували, проте вона вже встигла підготувати понад 150-ти інструкторів повітрянодесантної підготовки.
З початком Другої світової війни повітряно-десантні групи, розквартировані в Африці, були поспішно перекинуті й до Франції. 601-ша група вже готувалася до висадки над Нідерландами, коли операцію в самий останній момент скасували. Аж до розформування у липні 1940 року обидві групи діяли як незалежні ударні формування.
Американці, що висадилися в листопаді 1942 року в Північній Африці, взяли під своє керівництво 250 парашутистів 601-ї групи, які продовжували тренуватися там таємно від німців.
У січні 1943 року частина знову перейшла під контроль французької армії, і з 1850-ти чоловік її особового складу був сформований 1-й повітряно-десантний полк (). Додані 1-й французькій армії, десантники билися в горах Вогез, в Ельзасі і на Рейні. В цей же час у Північній Африці були сформовані два штурмових підрозділи: Ударний батальйон (), який відзначився в боях на Корсиці, Ельбі й у Провансі, і Загін французьких командос ().
1-ша рота повітряної піхоти () під керівництвом капітана Берже (за винятком одного підрозділу, приданого секретній службі «Вільної Франції») в червні 1941 року була перекинута в Єгипет і перетворена на французький ескадрон SAS. Тим часом на території Великої Британії готувалися 2-й і 3-й повітряно-десантні полки, щоб пізніше, в ході кампанії 1944–1945 років, висадитися у Франції і Нідерландах. Обидві частини в серпні 1945 року злилися в один 2-й повітряно-десантний полк.
Склад 1-й повітрянодесантний гусарський полкТарб 1-й повітрянодесантний єгерський полкПам'є 1-й повітрянодесантний полк забезпеченняТулуза 2-й повітрянодесантний полк Іноземного легіонуКальві 3-й повітрянодесантний полк морської піхотиКаркассонн 8-й повітрянодесантний полк морської піхотиКастр 17-й повітрянодесантний інженерний полкМонтобан Тарб
Див. також Повітряно-десантні війська світу Повітрянодесантні війська США Повітрянодесантні формування Великої Британії Повітрянодесантні війська Італії
Відео
Примітки
Література
Collectif, Histoire des parachutistes français, Société de Production Littéraire, 1975. J Baltzer et E Micheletti, Insignes et brevets parachutistes de l'armée française, Histoires et collections, 2001, ISBN 2 913 903 118. D Lassus, article sur les insignes des troupes aéroportées dans la revue Uniformes, n° 278, septembre — octobre 2011. C Parvulesco, Les paras, l'honneur de servir, ETAI, 2006, ISBN 2-7268-9452-6.
Посилання La 11e brigade parachutiste sur le site de la défense Le site de la 11e brigade parachutiste Le site du 1er régiment de chasseurs parachutistes Le site du 2e régiment étranger de parachutistes Le site du 1er régiment de hussards parachutistes Le site du 35e régiment d'artillerie parachutiste Le 1er régiment de hussards parachutistes à Constantine — Algérie