Тріа́да (грец. Τριάδος — троїстість) — філософський термін, яким позначають ідею про троїстість розвитку мислення (буття).
Поняття «тріада» вперше вжив Платон. Термін використовували і неоплатоніки, але особливість ідеї найбільш повно розкрито в філософії Гегеля. Він вважав, що розвиток відбувається в три етапи.
Теза — вихідний момент. Антитеза — заперечення тези, і перетворення її на свою протилежність. Синтез — в свою чергу заперечує антитезу, будучи вихідним моментом подальшого розвитку мислення. Об'єднує в собі характеристики двох попередніх ступенів і відображає їх на більш високому рівні.
Діалектичний матеріалізм використовував зміст тріади для характеристики процесу розвитку, існувало вчення про діалектичні заперечення (закон заперечення заперечення).
Джерела М. Булатов. Тріада // Антитетика // Философский словарь. Под редакцией И. Т. Фролова. — М., издательство политической литературы, 1980, с.375.