«Річковий світ» () — науково-фантастична гексалогія письменника Філіпа Хосе Фармера (Philip José Farmer).
Огляд Світ Річки — це подібна до Землі планета, розташована на невизначеній відстані від Сонячної системи в майбутньому за кілька тисячоліть. Поверхня планети була тераформована, щоб утворюватись винятково з однієї надзвичайно довгої долини річки. Витік річки — маленьке північне полярне море, від якого вона протікала меридіональними зигзагами однією з півкуль, робила коло навколо південного полюсу й потім так само зигзагоподібно прямувала знову до північного полюсу, поки знову не впадала до полярного моря. Річка має середню ширину 1,5 милі й глибину близько 1000 футів — мілка біля берега, але різко поглиблюється до середини. Береги річки плавні й пологі, перетворюються на широкі рівнини з обох сторін, потім вони підвищуються у все більш ступінчасті пагорби перед стрибком в абсолютно неприступний гірський хребет, вищий за Гімалаї. Долина річки в середньому 9 миль в ширину, включаючи вузини й рідкісні розширення в озера з островами. Довжина річки від витоку до гирла – 20 мільйонів миль.
Погода планети абсолютно керована; немає пір року, і щоденні зміни погоди регулярні. Єдиними тваринами є земляні хробаки й риби. Рослинність буйна й дуже різноманітна, включає дерева, ліани, кілька видів бамбука та пружний килим із трави, що вкриває рівнини та просувається вздовж русла річки глибоко під воду. У Світу Річки немає супутників, але є велика кількість зоряних об’єктів у небі, включаючи газові туманності й зірки, які досить близько, щоб бачити видимий диск. Ці об’єкти забезпечують достатньо світла, щоб бачити вночі та призвели до припущення, що Світ Річки розташований у галактичному ядрі.
Історія Світу Річки починається, коли майже все людство, з часів першої людини розумної до початку XXI століття, одночасно воскресло вздовж берегів річки. Первинно рік обмеження було дано як 1983 (коли романи було видано вперше), але його було дещо віддалено у пізніших публікаціях. Приводом для обмеження було знищення більшої частини людства під час катастрофічного першого контакту з інопланетянами, що відвідали Землю. Число воскреслих людей дано як «тридцять шість мільярдів, шість мільйонів, дев’ять тисяч, шістсот тридцять сім» (36 006 009 637). Принаймні 20 % з них жили у XX столітті. Це пов’язано з великою кількістю населення у пізніших століттях у порівнянні з більш ранніми. Воскресли всі за винятком дітей, що померли до п’ятирічного віку, розумово відсталих людей і душевнохворих.
У кожній області є первинно три групи людей: велика група з одного періоду часу й місця, менша група з іншого часу й місця, й дуже мала група людей з випадкових часів та місць (більшість людей XX і XXI століття розподілено вздовж річки як частину цієї останньої групи).
Люди отримали гарантію відродження після смерті, їм забезпечується регулярне харчування та інше забезпечення, однак, у людей немає зброї та інших досягнень прогресу. Здавалось би — створено рай для людей, але люди хочуть дізнатись всю правду про світ, де опинились.
Книги серії «У свої зруйновані тіла поверніться» (To Your Scattered Bodies Go, 1971) «Казковий корабель» (The Fabulous Riverboat, 1971) «Темний задум» (The Dark Design, 1977) «Магічний лабіринт» (Magic Labyrinth, 1980) «Боги Світу Річки» (Gods of Riverworld, 1983) «Річка Вічності» (River of Eternity, 1983) Міжавторська збірка «Легенди Світу Річки» (Tales of Riverworld, 1992), складена Ф. Фармером, куди увійшли твори: «Через темну річку» (Crossing the Dark River) «Діра в пеклі» (A Hole in Hell) // Автор: Філіп Фармер під псевдонімом Дейн Хелстром «Благословенна земля» (Graceland) // Автор: Аллен Стіл «Усяка людина Бог» (Every Man a God) // Автори: Майк Резнік, Баррі Молзберг «Забави Світу Річки» (Blandings on Riverworld) // Автор: Філіп Дженнінгс «Два злодія» (Two Thieves) // Автор: Гаррі Тертлдав «Рай для дурнів» (Fool’s Paradise) // Автор: Ед Горман «Веселі молодці Світу Річки» (The Merry Men of Riverworld) // Автор: Джон Грегорі Бетанкур «Незавершена справа» (Unfinished Business) // Автор: Роберт Вейнберг Міжавторська збірка «Пригоди Світу Річки» (Quest to Riverworld, 1993) «Забави Світу Річки» (Blandings on Riverworld) // Автор: Філіп Дженнінгс «Вгору Світлою Річкою» (Up the Bright River) «Коли не подобається п’єса королю» (If the King Like Not the Comedy) // Автор: Джоді Лінн Най «Так вже ми влаштовані» (Because It’s There) // Автор: Джеррі Олшен «Край чудес» (A Place of Miracles) // Автор: Оул Говінбек «Вистави Дягілєва» (Diaghilev Plays Riverworld) // Автор: Роберт Шеклі «Таємні злочини» (Secret Crimes) // Автор: Роберт Семпсон «Медаль героя» (Hero’s Coin) // Автор: Бред Стрікланд «Дух людини, дух жука» (Human Spirit, Beetle Spirit) // Автор: Джон Грегорі Бетанкур «Не повернути» (Nevermore) // Автори: Девід Бішофф, Дін Веслі Сміт «Старі солдати» (Old Soldiers) // Автор: Лоуренс Уотт-Еванс «Легенди» (Legends) // Автор: Естер Фріснер «Стівен набуває відваги» (Stephen Comes into Courage) // Автор: Рік Вілбер «Рулетка у Світі Річки» (Riverworld Roulette) // Автор: Роберт Вейнберг «Кода» (Coda)
Герої серії Для частини героїв Світу Річки існували реальні історичні прототипи, решту героїв було придумано.
Герої, що реально існували: Річард Френсіс Бертон — головний герой книги. Є реальною людиною, що жила у 1821—1890 роках. Англієць. Знаменитий дослідник, першовідкривач озера Танганьїка; перший європеєць, який увійшов до забороненого ефіопського міста Харар й при цьому залишився живим; прекрасний лінгвіст, антрополог, перекладач, поет, письменник та один з найвидатніших фехтувальників свого часу. Вдаючи з себе мусульманина, він відвідав Мекку, а потім написав найкращу з книг, присвячених цьому священному місту. Його перу належить найвідоміший переклад «Тисячі і одної ночі», посилання та примітки якого розкривають багато езотеричних таємниць африканського та азійського життя. Аліса Плезанс Лідделл Харгрівз (1852—1934), англійка; дочка Генрі Джорджа Лідделла, віце-канцлера Оксфордського університету. У десятирічному віці міс Харгрівз надихнула Льюїса Керролла написати «Алісу в Країні чудес» і стала прообразом головної героїні. Аменхотеп IV (Ехнатон) (1364—1347 до н. е. або 1351—1334 до н. е.), десятий фараон XVIII династії єгипетських фараонів, видатний політик, знаменитий релігійний реформатор, за часів правління якого відбулись значні зміни у єгипетському житті — у політиці та релігії. Афра Бен (1640—1689), англійка; за часів Чарльза II виконувала в Нідерландах таємні шпигунські доручення; згодом стала скандальною письменницею новел, поем, і п’єс; перша жінка в Англії, яка заробляла на життя виключно своїми творами. Джон Джонстон (він же — «Пожирач печінки» Джонстон, він же — «Вбивця Кроу» Джонстон) (1824—1900), фермер, моряк, водій, розвідник, мисливець, скаут тощо, який послужив прототипом для героя Роберта Редфорда Джеремайї Джонсона в однойменному фільмі. Герман Герінг (1893—1946), політичний, державний та військовий діяч нацистської Німеччини, рейхсміністр авіації, рейхсмаршал. Джек Лондон (1876—1916), американський письменник, найбільш відомий, як автор пригодницьких романів та оповідань. Ерік Кривава Сокира, син Гаральда Хорфагера, що об’єднав Норвегію, ватажок вікінгів і капітан корабля «Дрейрагр», на якому вони із Семюелем Клеменсом і Джо Міллером подорожували Річкою у пошуках металу. Був власником сталевої сокири, виготовленої з невеликого метеориту. Жан Батист Антуан Марселен, барон де Марбо (1782—1854), француз; невеликого зросту, але дуже сильна й рухлива людина. Б’ючись під началом Наполеона, він отримав безліч бойових поранень і показав себе відчайдушним сміливцем. Його «Спогади життя й походів» настільки причарували Артура Конан Дойла, що, базуючись на подвигах де Марбо, той написав кілька оповідань про бравого бригадира Жерара. Джон (Іоанн) Безземельний (1167—1216), король Англії (з 1199) і герцог Аквітанії з династії Плантагенетів. Брат Річарда Левове Серце. Лотар фон Ріхтгофен (1894—1922), молодший брат Манфреда фон Ріхтгофена (1892—1918) — знаменитого аса Першої світової війни на прізвисько «Червоний Барон», також льотчик-винищувач. Пітер Джейрус Фрайгейт (1918—1983), американський письменник-фантаст. Вважається, що цьому персонажу Фармер подарував багато рис свого характеру й частину своєї біографії. Сірано де Бержерак (1619—1655), французький драматург, поет і письменник, попередник наукової фантастики. Семюел Ленгхорн Клеменс (1835—1910), видатний американський письменник, сатирик, журналіст і лектор. Писав під псевдонімом Марк Твен. Нуреддін ель-Музафір (1164—1258), народився в мавританській Іспанії; помер у Багдаді. Неортодоксальний мусульманин; суфій, послідовник містичної і тим не менше доволі реалістичної дисципліни, якої притримувався Омар Хаям. Тай-Пен (Лі Бо) (710—762), народився у тюрксько-китайській родині, далеко від батьківщини пращурів; помер в Китаї, заслуживши славу одного з найвидатніших поетів; вважався п’яницею і майстром бою на мечах, невтомним коханцем і бродягою. Том Мікс, відомий актор, знімався у вестернах у 1920-х і 1930-х роках. Том Мільєн Терпін (1871—1922), афроамериканець; народився в Саванні, штат Джорджия; помер у Сент-Луїсі. Вважався дуже талановитим піаністом. У 1897 році його «Гарлемський регтайм» став першою виданою п’єсою, написаною чорним композитором. Свого часу Терпін був негласним господарем найнебезпечнішого району Сент-Луїса, який славився борделями, підпільними барами й притонами.
Придумані і легендарні герої: Джо Міллер, тітантроп зростом десять футів (бл. 3 м), важив вісімсот фунтів (бл. 360 кг) й був сильним, як десять гомо сапієнс, разом узятих. Але його гігантизм мав і свої мінуси. передусім — плоскостопство. Семюел Клеменс часто називав Джо Великим Плосконогим, і з усіма підставами. Ноги Джо не витримували тривалої ходьби, й навіть під час відпочинку біль не минав. Одіссей (Улісс), у давньогрецькій міфології цар Ітаки, що прославився як учасник Троянської війни, один з ключових персонажів «Іліади», головний герой поеми «Одіссея». В романах (як потім з’ясовується) насправді під цим ім’ям приховувався етик Лога. Гвіневра, дівчинка з кельтського племені, що померла у дитинстві. Збіг імен з дружиною короля Артура є випадковим. Казз (Каззінтуйтруаабама, Людина-яка-вбила-довгозубого), неандерталець, супутник і друг Бертона. Умслопогаас, прототип відомого героя-зулуса з роману Райдера Хаггарда.
Цікаві факти Видавництво «Shasta», якому Фармер запропонував роман «Потребуючи плоті» («I Owe for the Flesh», 1962), розорилось, й рукопис було втрачено в редакційних архівах. Згодом цей роман став основою для першої книги пенталогії «Світ Річки», що приніс письменнику «Х’юго», а знайдений манускрипт було перероблено й опубліковано лише 1983 року під назвою «Річка Вічності» («The River of Eternity»).
Екранізації Боги річкового світу (фільм, 2003) Боги річкового світу (фільм, 2010) Річковий світ (фільм у двох частинах, 2010)
Комп’ютерні та відеоігри У 1998 році компанія Cryo Interactive Entertainment випустила комп’ютерну гру "Philip Jose Farmer's Riverworld" за мотивами серії "Світ річки". Жанр гри визначити важко, це й стратегія, і екшн, і РПГ одночасно. Головний герой гри Річард Бартон (Бертон). Гра пройшла непоміченою широким загалом. Огляд гри на www.old-games.ru
Примітки
Посилання The Official Philip José Farmer Home Page — Riverworld