Мартін Генріх Клапрот (; 1 грудня 1743, Верніґероде — 1 січня 1817, Берлін) — німецький хімік, першовідкривач трьох хімічних елементів: цирконію, урану та титану. Батько сходознавця Юліуса Клапрота.
Біографія Велику частину життя був аптекарем. Працював в Кведлінбурзі, Ганновері, Данцигу, 1771 року перебрався в Берлін. Нарешті, 1787 року Клапрот був запрошений викладати хімію в артилерійську академію, а з утворенням Берлінського університету став 1810 року його професором.
Наукова діяльність Клапрот був в Німеччині авторитетним противником теорії флогістону, особливо відомий своїм аналізом мінералів, ретельність якого і дозволяла виявляти нові елементи (хоча отримати хоча б один з них в чистому вигляді Клапроту не вдалося). Першовідкривач явища поліморфізму: 1798 року він встановив, що мінерали кальцит та арагоніт мають однаковий хімічний склад — СаСО3.
Твори Основні роботи Клапрота, в цілому близько 200, зібрані ним самим до шеститомного зібрання «Beiträge zur chemischen Kenntnis der Mineralkörper» (Берлін, 1793-1815). Крім того, Клапрот склав «Хімічний словник» (; 1807-1810).
Дотичні факти Іменем Клапрота названо кратер на Місяці.
Примітки
Посилання
Клапрот (Мартин-Генрих Klaproth, 1743—1817). // Персональна сторінка Мартіна Генріха Клапрота на офіційному сайті РАН