Португальська абетка складається з 23-х літер латиниці:

ABCDEFGHIJK*LMNOPQRSTUVW*XY*Zabcdefghijk*lmnopqrstuvw*xy*z Примітка: Літери K, W та Y включено до алфавіту 1 січня 2009 року, коли реформа 1990 року вступила в законну силу.. In Brazil, the Orthographic Agreement went into legal effect since January 1, 2009. При цьому вони також використовувалися до 1911 року.

Додатково вживаються літери з діакритичними знаками: Á, Â, Ã, À, Ç, É, Ê, Í, Ó, Ô, Õ, Ú. Проте вони не вважаються окремими літерами в абетці та не мають власних розділів у словниках. Коли два слова відрізняються виключно наявністю чи відсутністю діакритики, слово без знаку йде першим в алфавітному порядку. Символ Ü з тремою вживали в бразильському варіанті до 31 грудня 2008 року. З моменту вступу реформи в силу трема з'являється тільки у власних назвах, запозиченнях та похідних від них.

Абетка

{| class="wikitable" ! rowspan=2 | Літера ! colspan=2 | Порт. назва ! rowspan=2 | МФА |- ! Пишеться ! Читається |- | align=center| Aa || a || || , |- | align=center| Bb || bê || || |- | align=center| Cc || cê || || ; 1 |- | align=center| Dd || dê || || ~ 2 |- | align=center| Ee || e || , || , , ,3 |- | align=center| Ff || éfe || (BP), (EP) || |- | align=center| Gg || gê (BP or EP) чи guê (EP only) || , || ; 1 |- | align=center| Hh || agá || (BP), (EP) || не вимовляється4 |- | align=center| Ii || i || || 3 |- | align=center| Jj || jota || || |- | align=center| Kk || cá (BP) чи capa (EP) || , || 5 |- | align=center| Ll || ele || (BP), (EP) || ~ 6 |- | align=center| Mm || éme || (BP), (EP) || 7 |- | align=center| Nn || éne || (BP), (EP) || 7 |- | align=center| Oo || ó || || , , 3 |- | align=center| Pp || pê || || |- | align=center| Qq || quê || || |- | align=center| Rr || erre (EP and BP) чи rê (mostly EP) || (BP), (EP) || , 8 |- | align=center| Ss || ésse || (BP), (EP) || , 9; , |- | align=center| Tt || tê || || ~ 2 |- | align=center| Uu || u || || 3 |- | align=center| Vv || vê || || |- | align=center| Ww || dáblio (BP) чи dâblio (EP) / duplo vê || || 5 |- | align=center| Xx || xis (BP) чи chis (EP) || , || , ; , , |- | align=center| Yy || ípsilon чи i grego"" || (BP), (EP) || 5 |- | align=center| Zz || zê || || ; , , |} Примітки Перед літерами e, i, y або з седілем. Алофонічно є африкатою перед звуком (i, інколи e), у бразильському варіанті. Може перетворюватися на апроксимант перед іншою голосною у ненаголошеному стані. Не вимовляється на початку чи в кінці слова. Також вживається в диграфах ch, lh, nh. Не належить до офіційної абетки. Вживається тільки в іншомовних словах, особистих іменах та похідних від них. Вокалізується до в кінці складу в бразильському варіанті. У кінці складу зазвичай глуха чи не озвучується (n у кінці слова інколи вимовляють повністю в кількох запозичених словах). Див. також випадок назалізації. На початку (в усіх діалектах) та в кінці складу (в деяких бразильських) неподвоєна r вимовляється як , в іншому місці — як . Літера R в кінці слова також може не вимовлятися у повсякденному мовленні, коли останній склад є наголошеним, особливо у деяких штатах Бразилії та африканських країнах. Одна s перетворюється на дзвінку між голосними.

Приголосні

Фонема, що тут позначається як , має різні діалектні варіанти вимови, серед яких головним є ясенний дрижачий приголосний в Португалії та Африці та глухий язичковий фрикативний чи глухий гортанний фрикативний у Бразилії.

Відмінності між чотирма сибілянтами , , , нейтралізуються в кінці складів. У цій позиції вони є альвеолярними на переважній території Бразилії: з'являється перед глухими приголосними чи в кінці вимови, а — перед дзвінкими: напр. isto , mesmo . На переважній території Португалії, в Ріо-де-Жанейро та деяких північно-східних штатах Бразилії сибілянти в кінці складів є постальвеолярними (глухий заясенний фрикативний) та (дзвінкий заясенний фрикативний) відповідно: isto , mesmo .

Традиційно літера x між голосними вимовляється як , але у запозиченнях з латини та грецької вона може позначати інші звуки: (найчастіше), (у словах на ex- чи hex-, після яких іде голосна, та похідних) чи (у дуже незначній кількості слів, таких як trouxe та próximo). На початку слів та після приголосних вона завжди вимовляється як .

Діакритичні знаки та диграфи Португальська мова використовує шість діакритичних знаків, один із яких — седіль, що вживається з літерою c (ç) для позначення її звучання як перед голосними a, o, u через історичну палаталізацію. Ані діакритичні знаки, ані диграфи до алфавіту не входять.

{| class="wikitable" ! Графема ! Вимова |- align=center | | ç || |- align=center | | ch || |- align=center | lh || |- align=center | nh || |- align=center | rr || |- align=center | ss ||

Диграфи lh та nh, що мають окситанське походження, позначають палатальні приголосні. Диграфи rr та ss трапляються виключно між голосними. Звукове значення rr залежить від діалекту.

Німі літери Як і в інших західноєвропейських мовах, літера u зазвичай не вимовляється в графемах gu та qu, після яких іде голосна: gu вимовляється як перед e та i, інакше — ; qu вимовляється як перед e та i, інакше — .

При цьому є слова, у яких u вимовляють. Ці винятки раніше позначали тремою (güe, güi, qüe, qüi), щоправда, лише у бразильському варіанті. Більшість із них є латинізмами: freqüência/frequência (частота), argüição/arguição (наведення доказів), qüinqüelíngüe/quinquelingue (п'ятимовний — за припущенням, португальське слово з найбільшою кількістю діакритичних знаків). У зв'язку з орфографічною реформою 1990 року трему виведено з ужитку, залишено лише в особистих іменах, запозиченнях і похідних від них.

Графеми sç та xs вимовляються як один звук у бразильському варіанті, у стандартному європейському — як (часто спрощене до у повсякденній мові). Пари sc та xc перед e та i у бразильській португальській мові також позначають звук , у європейській — .

Голосні У наголошених складах розрізняються голосні , , . У ненаголошених, звуки кожної пари знаходяться у додатковому розподілі, тобто є алофонами. Наголошений з'являється переважно перед носовими приголосними m, n, nh, за якими йде голосна, а наголошений в інших місцях.

Діакритичні знаки Вимова голосних з діакритикою є досить фіксованою, за винятком їхньої назалізації у деяких випадках, описаних нижче. В інших випадках назалізація позначається тильдою.

{| class="wikitable" ! Графема ! Вимова |- align=center | á | |- align=center | â | |- align=center | ã | |- align=center | à | |- align=center | é | |- align=center | ê | , |- align=center | í | |- align=center | ó | |- align=center | ô | |- align=center | õ | |- align=center | ú

Дифтонги

Вимова дифтонгів також є досить передбачуваною, але потрібно знати, як розрізняти дифтонги та голосні, що йдуть поспіль у зяяннях та належать до різних складів. Наприклад, у слові saio , літера i утворює дифтонг із попередньою голосною, а в saiu, , вона його утворює з наступною. Як і в іспанській, зяяння може позначатися акутом, розрізняючи такі омоніми як, наприклад, saia та saía, .

{| class="wikitable" ! colspan=4 | Ротові |- ! Графема ! Вимова ! Графема ! Вимова |- | align=center | ai, ái || 1 | align=center | au, áu || |- | align=center | ei, êi || 2 | align=center | eu, êu || |- | align=center | éi || 2 | align=center | éu || |- | align=center | oi || | align=center | ou || |- | align=center | ói || | align=center | óu ||

| align=center | ui || | align=center | iu || |- ! colspan=4 | Носові |- ! Графема ! Вимова ! Графема ! Вимова |- | align=center | ãe, ãi || | align=center | ão || |- | align=center | õe || | align=center colspan=2 | -

1 Коли передує голосній перед наголошеним складом, у центральній Португалії.

2 У центральній Португалії.

Назалізація

Коли склад закінчується на m чи n, ця приголосна не вимовляється за звичайними правилами, а лише вказує на назалізацію попередньої голосної. У кінці слів це інколи перетворюється на носовий дифтонг.

{| class="wikitable" ! colspan=2 | Монофтонги ! colspan=2 | Дифтонги |- ! Графема ! Вимова ! Графема ! Вимова |- | -an, -am, -ân, -âm1 | align=center | | -am2

| rowspan=1 | -en, -em, -ên, -êm1 | rowspan=1 align=center | | rowspan=1 | -em, -ém2 | rowspan=2 | |- | -in, -im, -ín, -ím3 | align=center | | rowspan=1 | -en-, -én-4 |- | -on, -om, -ôn, -ôm3 | align=center | | rowspan=1 | -êm2 | rowspan=1 | |- | -un, -um, -ún, -úm3 | align=center | | colspan=2 |

1 наприкінці складу

2 наприкінці слова

3 наприкінці складу чи слова

4 перед кінцевою s, наприклад у словах bens та parabéns

Графема -en- також вимовляють як носовий дифтонг у кількох складних словах, таких як bendito (bem + dito), homenzinho (homem + zinho) та Benfica''.

Література

Посилання Алфавіт та фонетика

Примітки