Га́мза ( — «укол») — позаабеткова арабська літера, що передає гортанне зімкнення [ʔ].
Звучання та історія Звук вимовляють зімкненням голосових зв'язок (закриттям голосової щілини) і їх миттєвим розімкненням (вибухом). Органи ротової порожнини при цьому не напружуються, а готують до вимови наступного звука. Подібне може трапитися в українській мові, якщо при збігові двох голосних провести між ними чітку межу (наприклад, ко-оперативний, по-одному).
В українській мові такий легкий вибух не має жодного змістового значення, натомість в арабській мові, де його вимовляють енергійніше, це самодостатній приголосний звук. Для його позначення використовують не літеру, а особливий значок, що має назву «гамза» (так само як і звук). Він має вигляд маленького гачка, проведеного проти годинникової стрілки, та прямого штриха, проведеного похило справа наліво.Сегаль В. С. Начальный курс арабского языка, стр. 59
Сусідні з гамзою голосні звучать так само, як при поєднанні з пом'якшеними приголосними. Гамза і айн, як і всі інші приголосні, можуть подвоюватися. Наприклад: .
Знак гамза () було введено пізно, після написання Корану. Його придумав Халіль ібн Ахмад аль-Фарагіді, взявши за основу літеру «айн» () та зрізавши її орнаментальний хвостик.
Правопис Гамза може займати такі позиції: самостійну — , над аліфом — , під аліфом — , над вав — , над аліф максурою — .
Таким чином, гамза може займати у слові або ізольовану позицію, або позицію з «підставкою». Самі підставки ніяких звуків не видають. Існує три головні правила правопису гамзи: На початку слова підставкою для гамзи завжди є аліф. При цьому, якщо гамза має оголосок [a] чи [u], то вона пишеться над аліфом, а знак голосного — над нею; якщо ж оголосок [i], то гамза пишеться під аліфом, а знак голосного — під нею ( або ). В середині слова або в кінці після короткого голосного вибір підставки визначають за т.зв. правилом старшинства голосних, за яким «найстаршою» голосною є [i] , після неї — [u] , після якої — [a] , і останнім є сукун (знак неоголоснення приголосного). Тобто: якщо гамза займає позицію між [i] та [u], [i] та [a], чи між [i] та сукуном, то її підставкою буде я (кінцева: , серединна: ) якщо гамза займає позицію між [u] та [a], чи між [u] та сукуном, то підставкою буде вав () якщо гамза займає позицію між [a] та сукуном, то підставкою буде аліф ( або ). В кінці слова після довгого голосного гамза має ізольовану форму, які пишуть над лінією письма.
В юнікоді Юнікод U+0621 Ім'я в юнікоді ARABIC LETTER HAMZA HTML ء ISO 8859-6 немає
Примітки
Посилання Арабська абетка. Звучання приголосних та коментарі до їхньої вимови Арабська абетка. Коментарі до складних звуків