Луцій Елій Стілон Преконін (154 — 74 роки до н. е.) — давньоримський письменник, красномовець, один з найбільших літературознавців та філологів часів Римської республіки, займався також правництвом.
Життєпис Луцій Елій народився у м. Ланувія в Лаціумі. Належав до стану вершників. За майстерність володіти «стилем» — засобом для писання його прозвали Стілоном, а Преконіном тому, що його батько був преконом, тобто глашатаєм у Ланувії. Про його життя у Римі мало відомостей.
Інтереси та праці Преконіна охоплювали юридичні та антикварні науки, філологію, граматику. Займався тлумачення стародавніх гімнів жерців, досліджував праці Плавта. До того ж був натхненником Марка Туллія Цицерона та Марка Теренція Варрона. Водночас був майстром промов, які складав для римської знаті.
У політичному житті був другом Квінта Цецилія Метела Нумідійського. Разом з ним був у добровільно вигнанні у 100-99 роках до н. е. Луцій Елій був послідовником стоїчної школи.
Займався правницькими заняттями, зокрема коментарями до гімнів саліїв та законів Дванадцяти таблиць.
Твори Коментар до гімнів жерців-саліїв. Аналіз трагедій Плавта. Твори граматичного змісту. Промови. Визнання творів, написаних Квінтом Цецилієм Метелом Нумідійським. Коментар до законів Дванадцяти таблиць.
Джерела Teuffel, History of Roman Literature (Eng. trans., 1900), p. 148. John Edwin Sandys, History of Classical Scholarship (2nd ed., 1906)
Посилання
Примітки