Голонім, холонім (від грецьк. holos – увесь, цілий) – поняття, яке щодо іншого поняття виражає ціле, базове і вихідне поняття; предмет, який включає в себе інший. Відповідно, назва поняття — голонімія.
Систему цих понять можна передати в такому вигляді: Y – голонім Х, якщо X – частина Y. Наприклад: популяція – голонім щодо поняття «особа»; будинок – голонім щодо поняття «двері»; молекула – голонім щодо «атом»; матриця – голонім щодо «елемент».
Зворотним відношенням до голоніма є меронім.
Приклади Наприклад, частиною будинку є дах; будинок — голонім для даху.
Комп'ютер — голонім для монітора.
Автомобіль — голонім для двигуна.
Обличчя — голонім для носу, очей, рта, лоба.
Рука — голонім для плеча, ліктя, передпліччя, кисті.
Дерево — головнім для коріння, стовбура, гілок та листя.
Антонім Меронім і голонім — протилежні поняття.
Див. також Меронім Семантична мережа Словники України on-line Гіпонім та гіперонім Гіперо-гіпонімія Гіперонім (Узагальнювальний термін) Антонім Синонім
Примітки
Джерела Загнітко Анатолій Панасович. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни [Текст] : у 4 т. / Анатолій Загнітко ; Донец. нац. ун-т. - Донецьк : ДонНУ, 2012. Т. 1 : А - Й. - 2012. - 401 с. - 100 прим. - ISBN 978-966-639-554-5