Надія Пилипівна Петренко (20 січня 1953, м. Конотоп Сумської області) — українська поетеса, прозаїкиня, журналістка, членкиня НСПУ.
Життєпис
Навчання
Навчалась у Конотопській школі № 5. Закінчила Київський державний педагогічний інститут іноземних мов факультет французької мови.
Професійна кар’єра
Працювала вчителькою, вихователькою, перекладачкою в Алжирі, кореспонденткою газети «Конотопський край», де працює і донині.
Творчість
Перші вірші з’явилися у «Конотопському краї» у 1977, далі друкувалася в обласних газетах, у колективних збірках, альманахах.
Книги 1999 — «Мов останні стерхи…» 2002 — «Кого чекаю на сумні журфікси» 2006 — «У черзі болю…» 2006 — «Юрба» 2007 — «Коли стрілу нагострить Купідон» 2010 — «Ера жилеток»
Рецензії Стах В. Бодлер у спідниці. // Молода гвардія. — 1990, 17 лютого. Матійко О. Побажаймо Надії пісенного шляху. // Сільські вісті. — 1990, 9 грудня. Груша Х. Як поживає наш Ерос. // Кур'єр муз. — К., 1991, № 3. Танський В. Таланти квітнуть в Конотопі. // Рабочее слово. — 1998, 20 червня. Все іще попереду, Надіє! // Конотопський край. — 2004, 10 січня. Журфікси Надії Петренко. // Конотопський край. — 2004, 18 січня. Нечипоренко Ю. Хай слово розлетиться по світу. // Конотопський край. — 2004, 28 січня. Платонов О. Надія Петренко: я все-таки збулась… // Освітній вісник. — 2004, № 1. Боженко. І. Молодь обирає своє майбутнє! // Київська Русь. — 2004, 3 серпня.
Посилання Поезія та проза Надії Петренко Жіноча доля очима конотопських поетес Книжкові видання НБУВ