Моленна — приміщення для здійснення богослужіння (особливо у старообрядців безпоповців), домашня церква. У царських хоромах моленна також називалася — Хрестова кімната.
Не має вівтаря і не призначена для здійснення літургії. У моленних зазвичай читали часи, а також здійснювали святкові богослужіння і деякі з церковних таїнств. Богослужіння в моленних проводяться як священнослужителями, так і мирянами (в обсязі дозволеному церковним статутом).
Може розташовуватися в окремому будинку, що має вигляд каплиці, а також і як окрема кімната в будинку.
Облаштування моленн Одна стіна моленн цілком зайнята іконостасом в кілька ярусів. Основою такого домашнього іконостасу були ікони Спасителя, Богородиці та Івана Хрестителя. У нижньому ряду іконостасу розміщувалися ікони «на поклоні», або «місцеві». Такі ікони встановлювалися в спеціальних місцях, звідки і назва місцеві. У нижній ряд ставилися ікони особливо шановані господарем будинку: ікони тезоіменних ангелів і святих, благословенні ікони від батьків і родичів, ковчежці зі святими мощами тощо. Місцеві ікони прикрашалися окладами і привесами: хрестами, сережками, кільцями, монетами та іншими прикрасами.
У Хрестовій кімнаті збиралася духовна історія господаря будинку; починаючи з хреста-тільника, отриманого при хрещенні. Поступово такі предмети накопичувалися, і для їх зберігання потрібна була окрема кімната. У цих кімнатах також зберігалися свічки, запалені від святого вогню, свята вода, чудотворні монастирські меди, мирри, ливан, змирно, ладан тощо.
У Кремлі на Казенному дворі наприклад була Образна палата, в якій зберігалося все, що не містилося в Хрестових кімнатах царів, цариць і їхніх дітей. Наприкінці царювання Олексія Михайловича в образній палаті зберігалося 8200 ікон, кімнатні золоті хрести, складні, ковчежці, коробочки й безліч інших предметів.
На інших стінах кімнати молінь розміщувалися ікони в малих іконостасцях і кіотах. Перед іконами горіли лампади. Перед іконостасом стояли аналої для читання книг, як богослужбових, так і творів Отців Церкви. При молебних поклонах вживали поклонні лавки, або поклонні колодочки. У Хрестовій кімнаті зберігалися чотки та лестовка.
У царських Хрестових кімнатах на царському жалуванні служили хрестові попи, або хрестові дяки. Вони, змінюючись, читали, конархалі, на клиросі співали. Це називалося «служити біля хрестів».
Джерела Забелин И. Е. Домашний быт русских царей в XVI и XVII столетиях. — М.: Транзиткнига, 2005. — С. 194—202. — ISBN 5-9578-2773-8