Карл Ніколаус Август Шведський та Норвезький (), ( 24 серпня 1831 — 4 березня 1873) — принц шведський та норвезький, герцог Даларни, син короля Оскара I та Жозефіни Лейхтенберзької.

Біографія Ніколаус Август народився 24 серпня 1831 у палаці Дроттнінгхольм на захід від Стокгольму. Він був молодшим сином кронпринца шведського та норвезького Оскара та його дружини Жозефіни Лейхтенберзької. В родині вже було четверо дітей: сини Карл, Густав та Оскар, і донька Євгенія.

Хрещеним батьком новонародженого був російський імператор Микола I, тож першим іменем хлопчика мало бути Ніколаус. Але через значні анти-російські протести у Швеції принц був змушений взяти як основне ім'я Август.Август Шведський та Норвезький на Find A Grave

Всі діти виховувалися в дусі лютеранської релігії, хоча матір і була католичкою. Сред їхніх викладачів були шведський філософ Крістоф Якоб Бострем та норвезький педагог Отто Оберт. Август виріс добре вихованим, але дещо лінивим. Він не цікавився культурними питаннями і не користувався своїм королівським положенням, віддаючи перевагу компанії «звичайних людей, які розуміли його».

У 1847 16-річний принц Август вступив до армії. У 1849—1853 роках відвідував Уппсальський університет. 10 грудня 1851 року став почесним членом королівської академії наук. Пізніше брав участь у військових діях і отримав 1872 року звання генерал-лейтенанта від артилерії. Принц не вирізнявся талантами чи розумом, як його брати, але був доброю, в дечому оригінальною людиною. Наприклад, він дуже цікавився поїздами та локомотивами. Один з перших шести паровозів збудованих 1856 року було названо на його честь. Ця техніка функціонувала до 1906 року. Зараз — експонат шведського залізничного музею. Є одним з найстаріших діючих паровозів у світі. Після смерті старшого сина Густава, батько продав у 1856 році Августу палац Стернзунд. Там він і жив з перервами до 1860, коли перепродав його фабриканту Кнуту Касселю. Ще й дотепер про це сусідство з королівською сім'єю серед місцевих жителів ходять легенди. Через веселий характер та почуття гумору Август був дуже популярним серед народу та став героєм численних анекдотів. До того ж він був відомий як любитель випити та мав звичку у всіх можливих та неможливих випадках оголошувати тости.Історичні особистості. Ніколаус Август Бернадотт

Входив до Данської масонської ложі.

У 1864 році під час другого німецького турне відвідав принцесу Терезу Саксен-Альтенбурзьку у Дюссельдорфі, з якою вперше побачився в 1852 році. Після тижня гостювання було оголошено про заручини. Вони одружилися 16 квітня 1864 року у Альтенбурзі. Тереза Амалія була дочкою принца Едуарда Саксен-Альтенбурзького. Її описували як скромну, маленьку та тендітну жіночку із м'яким та чуйним виразом обличчя. З її талантів виокремлювали музичну обдарованість. У Швеції її стали називати принцеса Терезія. Наречені не були закохані одне в одного, але побудували сімейне життя на фундаменті справжньої дружби. Пара жила у гармонії, попри те, що дружина періодично страждала від нервових зривів, а чоловік рідко бував вдома та багато подорожував. Тереза швидко потоваришувала із сестрою Августа, Євгенією і проводила з нею літо у Готланді. Дітей у подружжя не було.

В останні роки життя брав участь у створенні руху волонтерів для надання медичної допомоги солдатам під час військових кампаній.

Після нетривалої хвороби помер зранку 4 березня 1873 у віці 41 року у королівському палаці в Стокгольмі. Похований у склепінні під каплицею Бернадоттів у кірсі Ріддархольмен.Ріддархольмська кірха. Каплиця Бернадоттів Каплиця Бернадоттів

Терезу у 1875 було відправлено до швейцарського санаторію, де вона провела наступні п'ятнадцять років.

Курйози Оскільки Август був відомий як не дуже кмітлива людина, про нього казали: «Тупіший, ніж потяг» («dummare än tåget»). Цей вираз досі зберігся у шведській мові, хоча зараз мало хто пам'ятає звідки він походить.

Сам Август на це казав:«Вони говорять, що я тупий, та чули б вони мою Терезу!» («Dom säger att jag är dum, men dom skulle bara höra min Thérèse!»)

Генеалогія

Примітки

Джерела Edholm, Erik, Svunna dagar. Ur Förste Hovmarskalken Erik af Edholms dagböcker. Norstedts, 1944 Edholm, Erik, På Carl XV Tid. Ur Förste Hovmarskalken Erik af Edholms dagböcker. Norstedts, 1945 Семенов И. С. Христианские династии Европы, стр. 132

Посилання Бернадотти Профіль на Geneall.net Профіль на Thepeerage.com Нащадки короля Баварії Максиміліана