Печенізька волость (Новобєлгородська волость) — історична адміністративно-територіальна одиниця Вовчанського повіту Харківської губернії з центром у слободі Печеніги (Ново-Бєлгород).
Станом на 1885 рік складалася з 13 поселень, 12 сільських громад. Населення — (4479 чоловічої статі та 4346 — жіночої), 1299 дворових господарств.
+Земля волостіПлоща, десятинУ тому числі орної, дес. Сільських громад 10979 6810 Приватної власності 13501 6543 Іншої власності 171 151 Загалом 24651 13504+
Основні поселення волості станом на 1885: Ново-Бєлгород — колишня державна слобода при річці Сіверський Донець за 53 верст від повітового міста, , 1377 дворів, 3 православні церкви, школа, поштова станція, приймальний покій, центральна в'язниця, 2 постоялих двори, 28 лавок, базари по понеділках і п'ятницях, 5 ярмарків на рік. Артемівське — колишнє державне село при річці Гнилиця, , 611 дворів, православна церква, школа, 2 лавки, щорічний ярмарок. Базаліївка — колишня державна слобода при річці Великий Бурлук, , 420 дворів, православна церква, 3 лавки. Ново-Олександівський — колишній державний хутір, , 74 двори, молитовний будинок. П'ятницьке — колишнє державне село при річці Бабка, , 216 дворів, православна церква, школа, лавка.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік: село Печеніги — 14865 мешканців. село Артемівське — 5786 мешканців. село Базаліївка — 4298 мешканців. село П'ятницьке — 2107 мешканців.
Старшиною волості був Гапочка Трохим Олександрович, волосним писарем — Шаровкін Іван Савич, головою волосного суду — Ковальков Павла Іванович.
Джерела
Примітки