Куше́тка — Стор. 425. (від ) — різновид одномісного дивана з узголів'ям, зазвичай без спинки. Відома з часів Античності як предмет аристократичного інтер'єру. У багатьох мовах такий вид меблів відомий як , звідси й «шезлонг».
Ліжко, що не має спинки, називають часто «ліжком типу кушетки».
Походження
Вважається, що перші поєднання стільця і ліжка виникли в Стародавньому Єгипті. Найдавніші відомі моделі були зроблені з пальмових палиць зв'язаних мотузкою або сплетеними стрічками сиром'ятної шкіри. Пізніше єгипетські майстри почали застосовувати шипові з'єднання при виготовленні дерев'яних каркасів ліжок і облицьовувати ліжка слоновою кісткою або чорним деревом, багато прикладів таких меблів виявлені в гробницях 1-ї династії (3100-2890 до н. е.).
У Стародавній Греції на симпосіях чоловіки напівлежали на різновиді кушетки клінії чи кліне ( — «ложе, кушетка»). Звичай греків сидіти за столом став змінюватися на розміщення напівлежачи на кушетці вже у 8-му столітті до н. е.
Римляни також використовували кушетки, щоб лежати вдень і спати вночі. Розвинені з грецького прототипу, римські кушетки виготовлялись з різьбленими дерев'яними або відлитими з бронзи ніжками. Римляни також використовували крісло типу кушетки () для лежання під час їжі (). У римських бенкетах, зазвичай, використовувалися ложа розраховані на три особи, які розташовувались з трьох сторін стола в триклінії (їдальня в римському домі), таким чином на бенкеті могло бути 9 людей. Римляни не практикували оббивати меблі тканиною, тому для кушеток використовувались зручні подушки, покривала і шкури тварин.
Сучасніші типи На початку 18 століття у Франції впершеLouis de Rouvroy, duc de Saint-Simon. Mémoires (Луї де Рувруа, герцог Сен-Сімон. Мемуари), Tome 7 — CHAPITRE III. 1709 / online назва chaise longue («довгий стілець») застосовується щодо меблів з оригінальною функцією для півлежання з ногами, покладеними на продовження крісла. На відміну від дивана і кушетки ці меблі не були різновидом ліжка, а складалися з крісла, до якого приставляли табурет.
Отоманка
Отома́нка має високий підголівник, і нижчу частину для відпочинку ніг, з'єднані похилою частиною. Отоманка є асиметричною кушеткою. Вони були популярні у будуарах Франції на початку 19 століття.
«Рекам'єр»
«Рекам'є́р» або рекам'є́ () має дві підняті вигнуті спинки на коротких сторонах і відкриті довгі сторони. Він іноді асоціюється зі стилем французького ампіру (неокласичним). Названий на честь французької світської дами, господині модного салону Жулі Рекам'є (1777—1849), яка відпочивала в елегантних позах на дивані такого роду. Форма рекам'є схожа на традиційне , але призначене для вітальні, а не для спальні.
«Дюшесс брізе»
«Дюше́сс брізе́» ( — «розбита/складана/складена герцогиня») — кушетка складена з кількох частин: крісло і довгий ослінчик під ноги, або два крісла з табуретом між ними. Походження назви невідоме.
«Лашез»
«Лаше́з» ( — «Стілець»): модерністський варіант кушетки, витвір промислового дизайну, створений в 1948 році сімейною парою американських дизайнерів Чарльзом і Рей Імзами.
Медична кушетка
Пізніше з'явився такий різновид кушетки, як «медична кушетка», яка на відміну від ліжка використовують для проведення різноманітних терапевтичних сеансів.
Медична кушетка є невід'ємним атрибутом будь-якого лікувального закладу. Медична кушетка багатофункціональна — використовується як для оснащення лікарняних палат, так і для огляду пацієнтів. Серед основних видів медичних кушеток можна виділити:
оглядові кушетки, косметологічні кушетки, фізіотерапевтичні кушетки.
Масажний стіл не є кушеткою.
Див. також
Диван Клінія Отоманка Тахта
Примітки
Посилання