Феодосій Максимович Гуменю́к ( 6 вересня 1941, с. Рибчинці, Вінницька область) — український художник та педагог; член Спілки художників Росії з 1988 року, Спілки художників України з 1993 року та Міжнародної слов'янської академії мистецтв, науки, культуриГуменюк Феодосій Максимович / Київська організація Національної спілки художників України.. Вдівець художниці та мистецтвознавиці Наталії Павленко, батько художниці Уляни Гуменюк.
Біографія Народився 6 вересня 1941 року в селі Рибчинці (нині Хмільницький район Вінницької області, Україна). Українець. Упродовж 1959—1965 років навчався у Дніпропетровському художньому училищі, де був учнем Якова Калашника; у 1965—1971 роках продовжив навчання на живописному факультеті у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна, де був учнем Йосипа Серебряного.
Після здобуття фахової освіти залишився в Ленінграді та протягом 1971—1973 років викладав живопис та рисунок у Вищому художньо-промисловому училищі імені Віри Мухіної; у 1973—1974 роках викладав живопис та рисунок у Ленінградському інженерно-будівельному інституті, а з 1974 по 1977 роки працював художником-виконувачем на Ленінградському комбінаті живописно-оформлювального мистецтва.
1977 року повернувся до Дніпропетровська, де до 1983 року працював художником-виконувачем місцевого художньо-виробничого комбінату. У 1983—1993 роках перебував на творчій роботі у Ленінграді. Протягом 1993—2015 років у Києві очолював навчально-творчу майстерню історичного живопису Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (з 2000 року — професор кафедри живопису і композиції)Феодосій Гуменюк / Кращий художник.. Серед учнів: Годунова Ірина Георгіївна, Недосєко Лев Альбертович, Яценко Олександр Павлович. З 2023 року — на педагогічній роботі на кафедрі монументального і станкового живопису Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.
Мешкає в Києві в будинку на вулиці Антоновича, № 90/92Гуменюк Феодосій Максимович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 40..
Творчість Працює в галузях станкового живопису, станкової та книжкової графіки, іконопису. Серед робіт:
графіка «Колядники» (1987); «Коза» (1990); «Вертеп» (1990); «Різдвяна зірка» (1990); «Обретіння» (1990); «Дівчата ворожать» (1990); «Гетьмани» (1990); «Заклик весни» (1990); «Парубки колядують» (1990); «Полтавські криниці» (1990); «Гончар» (1993); «Зустріч весни» (1993); «Купала» (1993); «Великодні дзвони» (1993); живопис «Вірність Україні» (1972); «Наші святі» (1973); «Маки» (1973); «Повернення чумака» (1974); «Козак Мамай» (1974); «Ряджені» (1975); «Зелені свята» (1976); «Сивий гетьман» (1976); «Свята родина» (1976); «Гонта та Залізняк» (1976); «Змієборець (Святий Юрій)» (1978); «Жнива» (1978); «Покинуте село» (1978); «Дружина» (1979); «Бандурист» (1979); «Маки» (1979); «Мій край» (1980); «Козак-дзвонар» (1980); «Трійця» (1981); «Сорочинський ярмарок» (1982); «Гетьман Полуботок» (1984); «Різдво в Україні» (1984); «Коляда» (1986); «Маруся Чурай» (1986); «Водохреща» (1987); «Марена» (1987); «Маланка» (1988); «Весна на Поділлі» (1989); «Писанка» (1990); «Покрова» (1991); «Освячення криниці» (1991); серія портретів — «Гетьмани України» (1991—1995): Дмитра Байди-Вишневецького, Петра Конашевича-Сагайдачного, Северина Наливайка, Івана Мазепи; «Колядники у гетьмана» (1995); «Іван Мазепа та Карл ХІІ» (1996); «Маруся Богуславка» (1997); «Конотоп. 1659 рік. Зустріч гетьмана Івана Виговського» (2001); «Обрання гетьмана Павла Полуботка» (2001); «Різдво. Нова радість стала» (2002). </div> інше за його ескізами на початку 1980-х років у Дніпропетровську в готелях «Україна» та «Дніпропетровськ» виконано вітражі; написав ікони для іконостасу Свято-Покровської церкви у Києві («Спаситель», «Божа Мати», «Святий князь Володимир», «Крутянська Богородиця», «Архангели Гавриїл та Михаїл»), 12 ікон апостолів, 2 ікони пророків Мойсея і Аарона (кінець 1990-х), настінні розписи у вівтарі (2003); проілюстрував книгу «Козак Голота» (Київ, 1990)«Козак Голота» / Бібліотека українського мистецтва.; автор дослідження «Історичний живопис і завдання академічної художньої освіти» // «Українська академія мистецтв. Дослідження та науково-методичні праці», Київ, 1994, випуск 1.
Бере участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних художніх виставках з 1966 року. Персональні виставки відбулися у Торонто у 1978, 1980, 1983, 1989, 1996 роках, Вінніпезі у 1984 році, Львові у 1988, 1998 роках, Києві у 1988, 1991, 1997, 2001, 2006 роках, Оттаві та Нью-Йорку у 1989 році, Харкові у 1990 році, Дніпропетровську у 1990—1991 роках, Парижі у 1991 році, Вінниці та Хмельницькому у 1992 році, Чернівцях та Кам'янці-Подільському у 1993 році.
Відзнаки Державна премія України імені Тараса Шевченка (1993; за серію портретів історичних діячів: Петра Сагайдачного, Павла Полуботка, Івана Мазепи, Марусі Чурай, Байди Вишневецького, Северина Наливайка, Івана Гонти, Максима Залізняка); почесні звання України Заслужений діяч мистецтв України з 1995 року; Народний художник України з 2009 року.
Примітки
Література Гуменюк Феодосій Максимович // ;