«Голден» () — австралійський виробник автомобілів, первинно незалежний, нині — відділення General Motors.

Історія

Рання історія Джеймс Олександр Голден іммігрував до Південної Австралії з Англії у 1852 році й 1856 року заснував фірму J.A. Holden and Co в Аделаїді. 1905 року Едвард Вівол Голден, син Джеймса, увійшов до справи, цікавлячись автомобілями. Фірма розвивалась через партнерів, і в 1908 році Holden & Frost почали випуск запчастин для автомобілів. 1913 року фірма виробляла коляски для мотоциклів. З 1917 року торгові обмеження призвели до утворення нової компанії у 1919 році під назвою Holden's Motor Body Builders Ltd (HMBB). Тоді Holden установлював свої кузови на шасі, які йшли на імпорт, зокрема від Chevrolet. 1931 року General Motors купив бізнес та сформував General Motors-Holden's Ltd.

1940-ві роки Перший завод Holden, розташований у Фішерменс-Бенд (порт Мельбурн), було добудовано у 1936 році, а у 1939 році почали зводити другий завод у Пейджвуді. Однак початок Другої світової війни відклав виробництво автомобілів: на заводах вироблялись кузови автомобілів, польові гармати, літаки і двигуни. Проте ще до завершення війни уряд Австралії ухвалив рішення сприяти національній автомобільній індустрії. І General Motors, і Ford надали уряду Австралії свої напрацювання для проєктування першого австралійського автомобіля. Спершу вибір пав на пропозицію Ford, але цей варіант вимагав надійної фінансової допомоги від держави. Пропозицію GM було прийнято через те, що майже не вимагала участі уряд. Після війни Holden повернувся до виробництва кузовів, цього разу для Buick, Chevrolet, Pontiac і Vauxhall.

З цього моменту Holden під керівництвом Лоуренса Гартнетта вирішив дотримуватись політики самостійної розробки автомобілів, максимально пристосованих до специфічних австралійських умов. Це призвело до конфлікту з материнською компанією General Motors, оскільки GM наполягала на випуску моделі американської розробки. У решті решт, було прийнято компромісне рішення — як базу для першого повоєнного Голдена було взято варіант проєкту Chevrolet, що не пішов у серію в США.

Виробництво запустили у 1948 році, а списки попередніх замовлень розтягувались до 1949 року і довше. Попри те, що за проєктом автомобіль мав назву 48-215, продавався він просто як Holden. Неофіційна назва FX, народжена у стінах Holden, відносилась до допрацьованого автомобіля випуску 1953 року.

1950-ті роки

Упродовж 1950-х років Holden домінував на австралійському автомобільному ринку. General Motors робила значні внески у збільшення виробництва, що допомогло перекрити повоєнний попит на автомобілі. Автомобілі Holden були розроблені спеціально для суворих умов Австралії, й мали значний запас міцності, що було явним плюсом у австралійській провінції, що славилась своїм бездоріжжям.

Седани моделі 48-215 вироблялись паралельно з пікапом (coupé utility) 50-2106 з 1951 року; останній було визнано в народі як відмінна «робоча конячка» для австралійської сільської місцевості. Виробництво і седана, і пікапа тривало з невеликими змінами до 1953 року, коли вони були замінені рестайлінговою моделлю FJ. Окрім седана й пікапа тепер пропонувався третій тип кузова — розвозний фургон.

FJ був першою великою зміною у виробництві Holden з 1948 року. З роками цей автомобіль набув статусу ікони, й донині є одним із найупізнаваніших австралійських автомобілів. Нова решітка радіатора, велике заднє скло змінили вигляд машини, але кузовні деталі залишились незмінними. Попри невеликі зміни порівняно з 48-215, маркетингові кампанії й ціни залишились сталими, і FJ підтримував високий рівень продаж аж до тих пір поки Holden не почали випускати абсолютно нову модель.

У 2005 році на Австралійському міжнародному автосалоні в Сіднеї Holden представив репліку моделі FJ — концепт Efijy.

Наступну модель Holden, FE, почали випускати у 1956 році. Машина отримали новий варіант із кузовом універсал, у буклетах компанії названий Station Sedan. 1956 року відкрився ще один завод Holden, який створив до 1959 року порядку 19 000 робочих місць.

Хороші продажі в Австралії дозволили Holden охопити понад 50 % ринку до 1958 року, коли вийшла модернізована модель серії FC. Це була перша модель, що пройшла випробування на новому полігоні Holden Proving Ground у Ланг-Ланг, Вікторія.

1960-ті роки

У 1960-х Holden уперше стикнувся із серйозною конкуренцією — головні конкуренти почали імпорт своїх автомобілів. 1960 року компанія представила свій новий автомобіль, FB. Екстер'єр машини був створений під явним впливом автомобілів Chevrolet середини 1950-х: задні «плавники», панорамне лобове скло зі зворотнім нахилом передніх стійок даху. До моменту виходу багато хто вважав появу цієї моделі запізнілою. Багато хто також вважав, що запозичений стиль не надто добре підходив компактнішому у порівнянні з американськими автомобілями «Голдену» (за розмірами він був приблизно посередині між радянськими 407-м «Москвичем» і «Волгою» ГАЗ-21).

FB став першою моделлю, яка була пристосована для продажу на ліворульних автомобільних ринках, що істотно збільшило експортний потенціал компанії.

У 1960 році Ford представив свій новий Falcon в Австралії, лише за місяць після початку продажу у США. На щастя для Holden, Falcon був неміцним, особливо передня підвіска, що робило його малопридатним для дорожніх умов Австралії.

У відповідь на появу «фалкона» Holden випустили рестайлінгову EK у 1961 році; нова модель мала двокольорове забарвлення й обладнувалась автоматичною коробкою передач, але дизайн мала так само застарілий, у стилі другої половини п'ятдесятих років.

Абсолютно нова модель EJ побачила світ 1962 року, дебютуючи в ролі нової люксової моделі Premier.

Покращена модель серії EH, що вийшла у 1963 році, вперше отримала новий двигун Red Engine, потужніший за старий Grey Engine. Передня підвіска автомобіля вперше стала безшкворневою.

Серія HD 1965 року представила нову АКПП Powerglide, й опцію X2 з потужнішою версією 2,9 л. 6-циліндрового двигуна.

У 1966 році вийшла HR, що продавалась кількістю понад 250 000 автомобілів за два роки. Зміни торкнулись передньої та задньої частин автомобіля, а також збільшився об'єм двигуна. Окрім того, HR отримав передні паски безпеки — Holden став першою австралійською компанією, що включила цю систему безпеки до базової комплектації всіх своїх автомобілів. Це прискорило завершення будівництва нової фабрики у Квінсленді.

У 1964 році Holden почав збирати модель HA на базі Vauxhall Viva. Ця модель була замінена новою — Holden Torana у 1967 році, а розробка Viva ознаменувала завершення виробництва Vauxhall в Австралії.

Holden запропонував модель LC — Torana з новим дизайном, а в 1969 році з'явився новий 6-циліндровий двигун Holden. Під час розробки Torana планувалась як гоночний автомобіль, але дослідження показали, що така модель популярна й на цивільному ринку.

Співробітництво Holden з Chevrolet та Pontiac припинилось 1968 року, одночасно з виходом нової флагманської моделі HK. Було представлено новий двигун V8 виробництва Chevrolet, що імпортувався з Канади.

Серія HK включала престиж-модель із подовженими дверима Brougham і купе з двома дверима Monaro. Модель Special набула нової назви Kingswood, а модель Standard стала називатись Belmont.

Перший австралійський V8, цілком розроблений і поставлений на потік власними силами, Holden V8 дебютував із концептом Hurricane у 1969 році, перед тим як бути затвердженим для рестайлінгової моделі HT. Він був доступним у двох варіантах: 4,2 л і 5,0 л.

Попри появу серйозних суперників, у першу чергу Ford Falcon, Chrysler Valiant та японські автомобілі, у 1960-х Holden залишався автомобілем із найбільшими обсягами продажу в Австралії. Продажі спонукались відкриттям експорту седанів та універсалів Kingswood в Індонезію, Тринідад і Тобаго та Південну Африку.

1970-ті роки

У 1970 році Holden реорганізував завод у Південній Австралії під виробництво ПКПП Tri-Matic. Нова тришвидкісна коробка передач дебютувала у HG. Упродовж наступного року Holden запустив нову серію HQ. До того часу Holden виробляв усі свої автомобілі в Австралії, й усі вони були розроблені цілком в Австралії; тим не менше до кінця десятиліття Holden виробляв автомобілі, розроблені за океаном. HQ був ретельно перероблений, представляючи нову просторову раму й монококову конструкцію. З інших новинок були представлені нова підвіска та збільшена колісна база для універсалів. Серія включила новий престижний бренд Statesman з подовженою колісною базою, покликаний замінити застарілий Brougham. Statesman також заслуговує на увагу й тому, що продавався не як Holden, а як Statesman; ця модель експортувалась до інших країн як Chevrolet Statesman.

Рама HQ призвела до створення Monaro з двома дверима, і, попри присутність на ринку схожих за розміром конкурентів, серія HQ мала найбільші продажі за всю історію Holden (за 3 роки продано 485 650 автомобілів). Серія HQ була перероджена з появою HJ, яка представляла нову лицьову панель і новий задній бампер. Ці деталі збереглись, хоч і з невеликими змінами, у серіях HX і HZ.

На серію HX ставили перероблені двигуни, що відповідали державним стандартам за шкідливими викидами, у той час як HZ надавав покращений контроль управління й підвищений комфорт із новою системою підвіски RTS ().

Упродовж 1970-х років Holden використовував рекламний джингл «Футі, Пиріг із м'ясною начинкою, Кенгуру і автомобілі Голден» (посилання до американського джингла Chevrolet Baseball, Hot Dogs, Apple Pies and Chevrolet). Виробництво Torana тривало на базі більшої, середньорозмірної серії LH, що вийшла 1974 року, й випускався лише 4-дверний седан. LH Torana була одною з небагатьох машин, які у всьому світі продавали з 4-, 6- й 8-циліндровими двигунами. Такий напрямок зберігався поки Holden не представив Sunbird у 1976 році, насправді чотирициліндрова Torana з новою назвою. З виходом серії LX Holden представив тридверні хетчбеки Sunbird і Torana. 1978 року з виходом серії UC Torana отримує останнє покоління, яке принесло Торані славу легендарної гоночної машини в Австралії.

У 1975 році Holden представив компактну Gemini, австралійську версію Opel Kadett. Gemini була розроблена японським дочірнім підприємством GM, Isuzu. На Gemini ставили 1,6-літровий 4-циліндровий двигун. Gemini швидко набула популярності, мала найвищий рівень продажу у своєму класі й випускалась до 1987 року.

Найпопулярніший автомобіль Holden — Commodore — був представлений 1978 року як VB. Новий сімейний автомобіль був оснований на базі Opel Rekord, але з передом від Opel Senator, використаним щоб вміщувати великі 6-циліндрові і V8-двигуни Holden. Первинно Commodore очолював список продаж Holden в Австралії, але потім запозичення дизайну заокеанських автомобілів зменшило сприйняття машини публікою.

Holden зупинив виробництво Torana у 1979 році, а Sunbird — у 1980 році. Після появи у 1978 році Commodore Torana стала «проміжною» між меншою, але економічнішою Gemini й більшою, більш представницькою Commodore. Найближчим аналогом Torana стала Camira, випущена 1982 року.

1980-ті роки

1980-ті роки стали непростими для австралійських автовиробників. Уряд взяв курс на виробництво меншої кількості економічніших автомобілів та збільшення експорту. Десятиліття почалось із закриття заводу у Педжвуді й початку виробництва Rodeo, ребадженого Isuzu Rodeo. Rodeo був доступним у варіантах із двома й чотирма ведучими колесами з дизельним і бензиновим двигунами. Модельний ряд було оновлено 1988 року з появою серії TF, заснованої на Isuzu TF.