Амфітеа́тр Пу́ли або Пульський амфітеатр, Пульська арена (, існує також народна назва Дивич-град ) — пам'ятка давньоримської історії та архітектури, розташована у хорватському місті Пула. Це єдина з уцілілих античних арен, яка має 4 башти і всі три римських архітектурних ордери. При цьому, за своїми розмірами Пульський амфітеатр посідає 6-е місце у світі серед подібних споруд.
Особливості споруди
Зовнішні стіни Пульської арени зведені з вапняку і мають висоту 29,4 метри. На перших двох поверхах знаходяться ряди з 72-ма арками, а на верхньому поверсі розташовані 64 прямокутних отвори. Розмір осей еліпса амфітеатру дорівнює 132,45 і 105,1 м.
Місткість будівлі в період її активного використання становила 23 тисячі осіб. Трибуни були розташовані під ухилом до самої арени, яка мала розміри 67,95 м × 41,65 м. Від публіки ця територія була відгороджена залізними ґратами.
Головною розвагою глядачів на арені були бої гладіаторів і цькування диких звірів. Під ареною знаходилося декілька підземних ходів, які сполучали клітки з безпосереднім місцем дії. Іноді над спорудою встановлювавали великі вітрила-веларії (velarii), які захищали глядачів від дії сонця та дощу.
Історія
Арена була зведена в I столітті н. е., в той час, коли Пула була досить великим містом Римської імперії. Спершу вона знаходилась за міськими стінами вздовж дороги Флавія. В 2-14 роках за імператора Августа амфітеатр був дерев'яним, і лише за часів правління Клавдія був перебудований, і став мурованим. В 79 році Пульську арену розширили для того, щоб приймати на ній гладіаторські бої.
У V столітті імператор Гонорій заборонив гладіаторські бої, й відтоді починається зниження інтересу до споруди. У тому ж столітті почалося поступове розграбування та руйнування амфітеатру місцевими жителями, припинене лише указом патріарха Аквілеї в XIII столітті.
За Середньовіччя територія арени в Пулі використовувалася для випасу худоби, ярмарків та лицарських турнірів. У 1583 році сенат Венеційської республіки запропонував розібрати будівлю й перевезти її до Венеції, проте ця ідея була відхилена.
На початку XIX століття під заступництвом австрійського імператора Франца II і під орудою архітектора П'єтро Нобіле була здійснена значна реконструкція Пульської арени.
В 1932 році амфітеатр був переобладнаний для театральних постановок, військових церемоній, парадів і різних масових заходів. Кількість місць для глядачів становила 5 тисяч.
Остання реконструкція Пульського амфітеатру здійснювалась за СФРЮ у 1980-х, і, як вважається, саме через невмілі реконструкції, арена з Пули не потрапила до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
У 2008 році розпочалася і триває нова масштабна реконструкція амфітеатру Пули, яка проходитиме у декілька етапів, і має тривати близько 20 років.
Амфітеатр сьогодні
Амфітеатр Пули нині є однією з найбільших туристичних атракцій Пули і всієї Хорватії. Арену щорічно (2000-ні) відвідували близько 300 тисяч туристів, приносячи близько 1 млн. євро прибутків.
Починаючи з 1954 року Арена є місцем проведення Пульського кінофестивалю. Також амфітеатр Пули використовується як велика сцена — як для внутрішніх театральних постановок (в першу чергу, розрахованих на туристів), так і для виступів заїжджих зірок естради. Зокрема, на Арені у різні роки виступали такі популярні музиканти і виконавці світового рівня, як Лучано Паваротті, Андреа Бочеллі, Хосе Каррерас, Jamiroquai, Анастейша, Ерос Рамазотті, Нора Джонс, Zucchero, Шинед О'Коннор, Елтон Джон, Стінг, Майкл Болтон, Il Divo, Ману Чао. Амфітеатр у Пулі був локацією низки ігрових та документальних кінострічок. В Пульському амфітеатрі відбуваються масштабні урочистості з нагоди державних свят і пам'ятних дат.
У приміщенні колишнього гіпогею (простір під ареною, де розміщувались дикі звірі та гладіатори) діє постійна тематична виставка Археологічного музею Істрії (м. Пула) «Маслинарство і виноградарство в античній Істрії». А у 2003 році Пульській арені «пов'язали» найбільшу у світі краватку (батьківщиною цього аксесуара одягу є Хорватія і на честь країни він дістав свою назву) — завдовжки 808 метрів, зроблена з 800 кг матерії така «краватка» була занесена до Книги рекордів Гіннеса.
Амфітеатр Пули був зображений на реверсі банкноти номіналом 10 кун, зразка 1993, 1995, 2001 і 2004 років.
Панорама
Джерела, посилання та література
Амфітеатр на Вебсторінка Археологічного музею Істрії (м. Пула) Arena (Colliseum) of Pula на www.galenfrysinger.com Сайт Істрійського фестивалю Turner, J., Grove Dictionary of Art, Oxford University Press, USA. New Ed edition, January 2, 1996. ISBN 0-19-517068-7. Mlakar, Stefan, The Amphitheatre in Pula, The Archaeological Museum of Istra, 1957. Džin, Kristina. Mirko Žužić. ed. Arena Pula. Zagreb: Viza MG d.o.o. Remetinečka cesta 81, Zagreb. ISBN 978-953-7422-15-8.