Ву́лиця Занькове́цької — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Садиба Мерінга. Пролягає від вулиці Архітектора Городецького до Лютеранської вулиці. Прилучається вулиця Богдана Ступки.

Історія Вулиця виникла у 1890-ті роки під назвою Мерінгівська — на честь професора медицини Київського університету Федора Федоровича Мерінга, по території колишньої садиби якого прокладено вулицю. З 1937 року — вулиця ФірдоусіПерейменування вулиць // «Більшовик». — 1937. — 14 серпня., на честь класика перської літератури X—XI Фірдоусі. Сучасна назва на честь української актриси Марії Заньковецької — з 1944 року.

Пам'ятники архітектури буд. № 4 — прибутковий будинок. Зведений у 1913—1914 роках у стилі історизму архітектором Павлом Андрєєвим. буд. № 5/2 — житловий будинок, другий будинок кооперативу «Радянський лікар». Зведений у 1931—1936 роках у стилі конструктивізму архітектором Павлом Альошиним за участю архітектора Олександра Колесниченка. буд. № 6 — прибутковий будинок. Зведений у 1914 році у стилі модерну архітектором Мартином Клугом. буд. № 7 — житловий будинок. Споруджений 1904 року в стилі модерн архітектором Олександром Вербицьким на території садиби інженера шляхів сполучення В. Демченка як прибутковий будинок. Є частиною запроєктованого об'єму: наріжний бік будинку з баштою, що виходив би на вулицю Лютеранську, не зведено. Під час німецької окупації міста, у вересні 1941 року будинок спалено, відбудовано після війним. Київ. будинок №7 по вул. Заньковецької / shukach.com.. буд. № 10/7 — житловий будинок. Зведений 1901 року в стилі історизму архітектором Миколою. Казанським. У 1950 році будинок був реконструйований за проєктом архітектора Бориса Приймака. <small>буд. № 5/2.<small>буд. № 6.<small>буд. № 7.<small>буд. № 10/7.

Втрачені будівлі На вулиці були кафе-шантан «Аполло» (будинок № 8; описане в романі Юрія Смолича «Мир хатам — війна палацам»; після жовтня 1917 року використовувалося як службове приміщення), театр Геймана (у 1918 році — Державний драматичний театр, у 1919 році — Музична драма, згодом приміщення робітничих клубів, 1930-х роках — театр Київського військового округу; остання реконструкція і розширення в 1938 році, архітектор Йосип Каракіс). Приміщення не збереглося.

Особистості, пов'язані з вулицею У будинку № 4 у 1951—1960 роках проживав артист Іван Паторжинський. У будинку № 5/2 мешкали у 1950-ті роки мистецтвознавець, ректор Київського художнього інституту Іван Врона; у 1950–1980-ті роки поетеса Наталя Забіла; у 1940–1950-ті роки архітектор Євген Катонін; у 1950-ті роки академік АН УРСР Олександр Макарченко; у 1960-ті—1996 роки академік АН УРСР Митрофан Пасічник; у 1952—1976 роки письменник Юрій Смолич. У будинку № 7 у 1906 році проживала поетеса Анна Ахматова та 1976—1987 роках письменник Дмитро Прилюк. У будинку № 10/7 з осені 1918 року по листопад 1919 року мешкав російський радянський письменник Ілля Еренбург.

Меморіальні дошки буд. № 3/1 — горельєф на честь українського актора театру і кіно Богдана Ступки. Встановлений 27 серпня 2021 року. В руці Богдан Ступка тримає капелюх, а знизу — табличка з інформацією: Автор — скульптор Микола Зноба. буд. № 4 — меморіальна дошка на честь народного артиста СРСР, професора Івана Паторжинського. Встановлена 6 квітня 1963 року. На чорній гранітній плиті висічений барельєфний портрет Івана Паторжинського, контурні зображеня актора в ролях Тараса Бульби із одноіменної опери та Виборного із «Наталки Полтавки» Миколи Лисенка, дяка Гаврила із опери «Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича, Карася із опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, Івана Сусаніна із опери «Життя за царя» Михайла Глінки, Кончака із опери «Князь Ігор» Олександра Бородіна, а також напис: Автори — скульптор Валентин Зноба, архітектор Валентина Корнєєва. буд. № 5/2 — меморіальна дошка на честь письменника Юрія Смолича. Встановлена 6 лютого 1980 року. На бронзовій плиті — композиційний барельєфний портрет письменника і рельєфний напис: Автори — скульптор Олександр Скобліков, архітектор Анатолій Ігнащенко. буд. № 7 — меморіальна дошка на честь поетеси Анни Ахматової. Встановлена у 1989 році до 100-річчя з дня народження. На плиті із білого мармуру напис: Автор — архітектор В'ячеслав Дормідонтов. Дом, в котором жила Ахматова А. А. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 8. ISBN 978-966-8325-87-8 . буд. № 7 — меморіальна дошка на честь письменника Дмитра Прилюка. Встановлена у 1991 році. Бронзовий горельєф з написом: Автори — скульптор Семен Андрейченко, архітектор Костянтин Сидоров. буд. № 10/7 — меморіальна дошка на честь режисера Ірини Молостової та балетмейстера Бориса Каменьковича. Встановлена у березні 2011 року. Бронзовий горельєф з написом: Автор — скульптор Володимир Щур.

Колишні буд. № 9 — меморіальна дошка на честь керівника партизанського руху в Україні, двічі Героя Радянського Союзу Олексія Федорова, який проживав у цьому будинку в 1966—1989 роках. <small>Івану Паторжинському.<small>Юрію Смоличу.<small>Анні Ахматовій.<small>Дмитру Прилюку.<small>І. Молостовій таБ. Каменьковичу.<small>Олексію Федорову.

Примітки

Джерела

Малаков Д. В. Прибуткові будинки Києва. — : «Кий», 2009. — 383 с.