Леопольдо Мендес (, 30 червня 1902 — 8 лютого 1969) — мексиканський художник і графік, громадський діяч. У 1968 році — був одним з ініціаторів-засновників Мексиканської академії мистецтв.
Життєпис Походить з родини чоботаря. Народився в небагатій родині, що не мала стосунку до мистецтва, в місті Мехіко.
1917–1920 рр. — навчався в Академії Сан-Карлос. 1920–1922 рр. — продовжив навчання в так званій « Художній школі просто неба» 1922–1925 рр. — працював художником-ілюстратором у низці газет і журналів. 1926 р. — почав професійно займатися графікою. В тому ж році його перші гравюри друкують в періодичних виданнях, виходять його перші плакати. 1932 р. в роки мексиканської революції отримав посаду керівника Секції образотворчих мистецтв від Міністерства народної освіти. 1933 р. — був одним з ініціаторів-засновників Ліги революційних письменників і художників 1937 р. — був одним з ініціаторів-засновників Національних графічних майстерень в місті Мехіко (або «Майстерня народної графіки»). Для будівлі Майстерень виконав монументальну фреску (разом з зудожниками Гамбоа, О'Хіггінсом, Сальсе). Декілька років — обіймав посаду президента Майстерень, потім — Геренеральний секретар в ній. 1939 р. — отримав стипендію (грошовий грант) від фонду Гугенхейма і відвідав Сполучені Штати. У 1947–1979 рр. — створив декілька графічних серій до національних кінострічок. 1960 р. — отримав перший приз на Бієннале у Мехіко.
Майстерня народної графіки
Цей творчо-виробничий заклад (водночас будівлі і товариство художників) створений у 1937 році. Серед засновників закладу -
Леопольдо Мендес (Leopoldo Méndez 1902—1969) Пабло О'Хиггинс (Pablo O'Higgins 1904—1983) Луис Ареналь Бастар (Luis Arenal Bastar 1909—1985) Альберто Бельтран (Alberto Beltrán 1923—1997) Анхель Брачо (Ángel Bracho) Рауль Анкіано (Raúl Anguiano 1915—2006)
Творчо-виробничий заклад мав на меті як створення майстерень, так і спільну творчу працю. Митці майстерні широко використовували наради ще на етапі створення ескізів.
Автор приносив ескіз на нараду, де відбувався аналіз твору. Висувалися вимоги як до форми, так і до агітаційно-революційного змісту. Якщо твір не схвалювали, автор повинен був переробити твір. Бували випадки, коли твір переробляли п'ять — сім разів. Тільки після затвердження, автор робив остаточний варіант.
Наближеність майстерні до маленького виробничого кооперативу не засмучувала, хоча вона й шла всупереч давній західноєвропейській традиції з її індивідуалізмом, коли митець працював на певну політичну силу тільки в разі відповідних власних уподобань і міг як поділяти їх, так і не поділяти жодних.
Митців майстерні не засмучувала і наближеність подібних нарад до нового зразка цензури, цього разу революційної. Твори майстерні мимоволі мали спільні риси в художній манері, в трактовках образів, навіть в графічних техніках. Треба було мати могутню творчу індивідуальність, аби не втрачати остаточно індивідуальних рис.
Дотримувались реалістичної манери з елементами експресіонізму. Були випадки використання дешевих технік і схематично-реалістичної манери як найзрозумілішої більшості сільського, напівсільського і робітничого прошарків суспільства.
Виставки Перша персональна виставка, 1930 Мексиканська графіка, Москва, 1955 Виставка графіки на фестивалі молоді, Москва, 1957 Виставка графіки Латинської Америки, Москва, 1958
Вибрані твори
Графічна серія «Заради Христа», 1939 ілюстрації до кники Х. де ла Кабади «Incsdentes melodicos», 1944
Станкова графіка «Жорстокість поміщиків-землевласників» «Пограбування індіанців» «Погром школи», 1948 «Хлопчик-революціонер» «Придушення повстання індіанців» «Спрага», 1948 «Розстріл» , 1949 «Їх поєднало нещастя», 1950 «Свобода слова» «Повалення диктатури» «Портрет Хосе Ґвадалупе Посади», 1957 «Гуатемок» «Ідальго» «Хуарес» « уарес і аграрні закони» «Сакапоакстла» «Епізоди революції» " Велика перешкода " " Фашисти вбивають робочіх активістів " " Гребля " «Що сталося би ?» «Лист з концентраційного табору» «Скорбота по загиблим проти фашистів» «Ласкаво просимо на Батьківщину!» «Звірі» «Індустріалізація Мексики» «Союз робочіх і селян» «Вперед» «Економічна криза» «Наука для війни» «Смерть під час пологів» «Гноблення в селі» «Джузеппе Верді» «Поль Робсон», афроамериканець — співак «Розруха»
Див. також Хосе Ґвадалупе Посада Грант Гуггенгайма
Примітки
Джерела Prignitz, Helga: TGP: ein Grafiker-Kollektiv in Mexiko von 1937 — 1977. Berlin, 1981 ISBN 3-922005-12-8 Prignitz-Poda, Helga: Taller de Gráfica Popular: Werkstatt für grafische Volkskunst: Plakate und Flugblätter zu Arbeiterbewegung und Gewerkschaften in Mexiko 1937 — 1986. Berlin, 2002 ISBN 3-935656-10-6 «Мексиканская графика», каталог выставки работ Мастерской народной графики, М, «Советский худрожник», 1955