Като́лицька це́рква в Хорва́тії — найбільша християнська конфесія Хорватії. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько католиків ( від усього населення)Статистика за країною // Catholic-Hierarchy.org.. Існувало 15 діоцезій, які об'єднували церковних парафій. Кількість священиків — (з них представники секулярного духовенства — , члени чернечих організацій — ), постійних дияконів — , монахів — , монахинь — . Окрім церкви римського обряду діє Хорватська греко-католицька церква, що налічує близько 6200 вірних (0,14 %).

Історія

З раннього періоду існування незалежної хорватської держави (IX століття) вона було тісно пов'язане з латинським Заходом. При першому хорватському королеві Томіславі I відбулися два сплітські церковні собори, які вирішували питання про допустимість богослужіння слов'янською мовою. Незважаючи на рішення, винесені на користь латини, слов'янське богослужіння продовжувало існувати паралельно з латинським і являло собою римську месу, що служать на церковнослов'янською і з богослужбовими книгами на глаголиці. Глаголицький обряд остаточно зник з ужитку в середині XX століття.

Після Великого церковного розколу хорватська церква зберегла сопричастя з римським єпископом, незважаючи на тісні політичні зв'язки з Візантією. Після втрати країною незалежності хорватська церква користувалася істотною автономією в складі спочатку Угорського королівства, а потім Австро-Угорщини. В 1687 році хорватський парламент офіційно проголосив святого Йосипа покровителем країни.

Після розпаду Австро-Угорщини Хорватія увійшла до складу Югославії, де міжнаціональні протиріччя між хорватами-католиками, сербами-православними і боснійськими мусульманами поглиблювалися релігійними та приводили до конфліктів, останнім з яких за часом стали Війна в Хорватії (1991-1995) та Боснійська війна. В ході військових дій було зруйновано велику кількість католицьких і православних храмів. Потоки біженців (сербів з Хорватії, хорватів з Боснії та Герцеговини) привели до істотної зміни етно-конфесійної картини.

Після здобуття Хорватією незалежності була заснована Хорватська конференція католицьких єпископів. У 1997 році створено Хорватське католицьке радіо.

Сучасний стан Конституція країни гарантує свободу віросповідання. Католицька церква в країні не має статусу державної, хоча де-факто отримує громадське фінансування і користується від держави низкою привілеїв. Ряд католицьких свят оголошено державними (Богоявлення - 6 січня, Успіння Богородиці - 15 серпня, День всіх святих - 1 листопада, Різдво - 25 грудня, День святого Стефана - 26 грудня), проте в Конституції країни обумовлено, що громадяни, які сповідують іншу релігію, мають право замінювати католицькі свята на свята своєї конфесії, не виходячи на роботу в ці дні.

У державних школах існують уроки релігійного навчання, але вони не обов'язкові до відвідування. У країні існує Хорватське католицьке радіо, щонеділі по центральному телеканалу йде пряма трансляція меси з одного з хорватських храмів.

Структура

Католицька церква в країні включає в себе 4 митрополії, одну архідієцезію прямого підпорядкування та 11 дієцезій (одна з них візантійського обряду). Примас Хорватії очолює архідієцезію-митрополію Загреб а, столиці країни. Із 2023 титул примаса Хорватії належить архієпископу Дражену Кутлеша. Архідієцезія Задара не підпорядкована жодній із чотирьох митрополій Хорватії і перебуває в прямому управлінні Святого Престолу. Архідієцезія-митрополія Спліт-Макарська має у своєму складі також і дієцезію Котора в сусідній Чорногорії. Архідієцезія Джаково-Осієк з 2008 року має у своєму складі католицьку Сремську дієцезію в Сербії. У Хорватії організований військовий ординаріат, призначений для опіки військовослужбовців-католиків. Архієпископи, єпископи і допоміжні єпископи країни входять до складу Конференції католицьких єпископів Хорватії.

Єдина греко-католицька єпархія з центром в місті Крижевці становить Хорватську греко-католицька церкву, чия юрисдикція поширюється також і на греко-католицькі парафії Боснії і Герцеговини.

Сім хорватських соборів мають почесний статус «малої базиліки»: Базиліка Серця Ісусового в Загребі Кафедральний собор Святого Петра в Джякове Базиліка Діви Марії в Марія-Бистриці Кафедральний собор святої Анастасії в Задарі Базиліка Діви Марії в Трсат (Рієка) Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії в Поречі Кафедральний собор святого Якова в місті Шибеник

Базиліка Діви Марії в Марія-Бистриці і санктуарій Святого Йосипа в Дубоваце (поруч з Карловацем) мають статус національних святинь, є центрами паломництв.

Статистика по дієцезіях (дані 2004 року):

ДієцезіяСтатусМитрополіяОбрядКількість вірнихКількість священиківКількість парафійКафедральний соборАрхідієцезія ЗагребаZagrebмитрополія латинський1 455 983722312Кафедральний собор ЗагребаВараждинVaraždinдієцезіяЗагреблатинський373 874152104Собор Вознесіння Діви Марії, ВараждинБеловар-КрижевціBjelovar-KriževciдієцезіяЗагреблатинський    Собор Святої Терези Авільської, БеловарСисакSisakдієцезіяЗагреблатинський   Собор Воздвиження Святого Хреста, СисакАрхідієцезія Джаково-ОсієкDjakovo — Osijekмитрополія Латинський460 310267180 Собор Святого Петра, ДжаковоПожегаPožegaдієцезіяДжаково-Осієклатинський286 796116105 Собор святої Терези Авільської, ПожегаРієкаRijekaмитрополія латинський213 65010790Собор святого Віта, РієкаГоспич-СеньGospić — SenjдієцезіяРієкалатинський81 0005185Собор Благовіщення Пресвятої Діви Марії, ГоспичКркKrkдієцезіяРієкалатинський36 8247051Собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії, КркДієцезія Пореч-ПулаPoreč — PulaдієцезіяРієкалатинський168 699108134Собор Успіння Пресвятої Діви Марії, ПоречСпліт-МакарськаSplit — Makarskaмитрополія латинський464 329353186 Собор святого Дуе, СплітДубровникDubrovnikдієцезіяСпліт-Макарськалатинський76 5008961 Собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії, ДубровникХварHvarдієцезіяСпліт-Макарськалатинський23 0194546Собор Святого Стефана, ХварШибеникŠibenikдієцезіяСпліт-Макарськалатинський110 50010274Собор святого Іакова, ШибеникЗадарZadarархідієцезія латинський158 344103117 Собор святої Анастасії, ЗадарКрижевціKriževci дієцезія Загреб візантійський15 3113834 Греко-католицький Собор святої Трійці, Крижевці

Примітки

Джерела Krmpotic, Martin Davorin. Croatia // The Catholic Encyclopedia. Vol. 4. New York: Robert Appleton Company, 1908.

Посилання

Статистика за країною // Catholic-Hierarchy.org. Офіційні підсумки перепису населення 2001 року Католицька церква в Хорватії на сайті gcatholic.com Конференція єпископів