Володимир Петрович Потьомкін (Є дані про 1877 та 1878 роки народження (Див.: Информационная система «Архивы Российской академии наук» та dic.academic.ru ), Твер — 23 лютого 1946, Москва) — радянський державний діяч, дипломат і учений, народний комісар освіти РРФСР, президент Академії педагогічних наук. Член ЦК ВКП(б) (1939—1946). Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань.
Біографія
Народився 19 жовтня 1874 року в місті Твер в родині лікаря. У 1898 році закінчив історико-філологічний факультет Московського університету. Під час навчання в університеті за участь в революційному русі зазнав з боку царської влади репресій і знаходився в Бутирській в'язниці.
Після закінчення університету займався педагогічною і науковою діяльністю в Москві, Катеринославі і знову в Москві (куди він повернувся, рятуючись від переслідування Катеринославської влади за участь в революції 1905—1907 років).
Водночас він вів пропаганду марксизму в студентських гуртках і агітаційну роботу за завданням Московського комітету РСДРП(б), набувши в цей період популярності, як один з видатних пропагандистів марксизму.
Після Жовтневої революції працював у галузі народної освіти в Московській губернській раді, брав участь у створенні першого робочого університету (1917). У 1918—1919 роках він працював у відділі шкільної політики Народного комісаріату просвіти. За ініціативою Потьомкіна були організовані Всеросійські курси учителів, скликаний I з'їзд по народній освіті і I Всеросійський з'їзд по позашкільній освіті (1919).
У 1919—1920 рр. знаходився на фронтах громадянської війни, займаючи пости члена Реввійськради 6-ї армії, начальника політвідділу Західного, а потім Південного фронтів. Після закінчення війни керував Одеським губернським відділом народної освіти, одночасно будучи начальником губернських військово-політичних курсів.
Дипломатична робота
З 1922 року — на дипломатичній роботі. У 1922 році він був членом радянської Репатріаційної комісії у Франції; влітку 1923 року був призначений головою Репатріаційної комісії в Туреччині. В 1924—1926 рр. він був генконсулом у Стамбулі, в 1927-29 рр. — радником повпредства СРСР у Туреччині, в 1929-32 рр. — повпредом в Греції, в 1932—1934 рр. — повпредом в Італії.
В 1933 році підписав радянсько-італійський договір про дружбу, ненапад і нейтралітет. У 1934 році він входив до складу радянської делегації на Асамблеї Ліги Націй.
В 1934—1937 роках обіймав посаду повпреда СРСР у Франції. У цей період він брав участь в переговорах про укладення франко-радянського договору про взаємну допомогу, який і підписав з боку СРСР 2 травня 1935 року. У 1936 році підписав угоду про продовження франко-радянської торгової угоди 1934 року.
В 1937—1940 роках був першим заступником народного комісара закордонних справ СРСР. Він брав участь в Московських переговорах 1939 року між СРСР, Великою Британією та Францією і у ряді інших переговорів.
Освітня та наукова робота
З 28 лютого 1940 і до своєї смерті 23 лютого 1946 року був народним комісаром просвіти РРФСР. За ініціативою Потьомкина в 1943 році була створена Академія педагогічних наук РРФСР, першим президентом якого він був (1943—1946). У тому ж році він був обраний дійсним членом Академії наук СРСР. На XVIII з'їзді ВКП(б) був обраний в члени ЦК. У 1937 і 1946 роках був обраний депутатом Верховної Ради СРСР.
Праці Є автором ряду наукових робіт, присвячених питанням історії міжнародних відносин і педагогіки. Керував створенням колективної тритомної наукової праці «Історія дипломатії».
Нагороди Двічі лауреат Сталінської премії. Орден Леніна. Орден Червоного Прапора. Орден Трудового Червоного Прапора.
Примітки
Посилання Біографія В. П. Потьомкіна Біографія В. П. Потьомкіна Німецька національна бібліотека