Стра́жник — назва посад у Речі Посполитій (XVI—XVIII ст.) і Російській імперії (XIX—XX ст.).
Річ Посполита Стражник — військова посада (уряд) у Речі Посполитій. Існувало декілька ступенів стражників:
Стражник великий () був урядом штабу генерального, який ділився для Польщі і Литви на стражника великого коронного і стражника великого литовського. По значимості поступався лише урядам гетьмана коронного і польного. При командуванню військом королем він відповідав за безпеку на марші, командував передньою сторожею, виставляв охорону, чатових навколо табору. При командуванні військом великим гетьманом ці функції виконував польний гетьман. Стражників великих з середини XVII ст. призначав король за поданням великого гетьмана. До XVIII ст. це був титулярний уряд, з 1768 їх ввели до переліку достойників держави.
Стражник польний — військовий уряд, що виник на межі XV—XVI ст. на півдні України для командування сторожевими постами у прикордонних теренах з Степом. Його виконував переважно один з командувачів оборони поточної. Уряд вважався четвертим по значимості після урядів гетьманів великого і польного, стражника великого. Ділився на уряди стражника польного коронного і стражника польного литовського. Через необхідність забезпечення оборони від татар уряд не приваблював вихідців з родин магнатів і його виконували переважно вихідці середньої шляхти, отримуючи немалу платню.
Стражники воєводські і повітові були найнижчими урядовцями у Великому князівстві Литовському. Вони повинні були забезпечувати збір посполитого рушення шляхти свого воєводства чи повіту. У ієрархії земських урядів вони займали 22 місце з 26.
Російська імперія Стражник — розмовна назва нижніх чинів у спеціальних різновидах сторожі, в Російській імперії. Стражник — також загальна назва осіб, які охороняли когось або щось.
засічний — Том XII (1894): Жилы — Земпах. — С. 325.; земський (від 1866 року) — Том XIIa (1894): Земпер — Имидокислоты. — С. 499.; карантинний (від 1832 року) — Том XIV (1895): Калака — Кардам. — С. 449—450.; конвойний — Том XVa (1895): Коала — Конкордия. — С. 918; корчемний (з XVIII століття) — Том XVI (1895): Конкорд — Коялович. — С. 358—359.; митний (від 1819 року); поліцейський (1903-1917) прикордонний (від 1893 року) — Том XXIV (1898): Повелительное наклонение — Полярные координаты. — С. 37—38; доп. Том II (1906): Кошбух — Прусик. — С. 425—426.; сільський (від 1903 року); тюремний — Т. XXXIV (1901): Трумп — Углеродистый кальций. — С. 352—366.
Примітки
Література Zbigniew Góralski, Urzędy i godności w dawnej Polsce, Warszawa 1983, стор. 175—176 (поль.)
Посилання Енциклопедія старопольська Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона