Становий острів — острів на Дніпрі у місті Дніпро біля його правого берега. Майже весь острів затоплений водами озера Леніна у 1932 році. У 1970-их роках острів відновлений намиттям річного піску, але у іншій формі.

Інші назви: козацька - Кінський, імперська - Воронцовський.

Опис Острів тягнувся з півночі на південь приблизно на 4 км. Острів знаходиться у місці повороту Дніпра з південно-східного напряму на південь навпроти місця гирла Самари.

Дмитро Яворницький пише: "Супроти Серібної коси простягся вздовж правого берега Дніпра великий острів Становий, або Воронцовський, більш як на 4 верстви завдовжки і 2 верстви завширшки; він піскуватий, низький, порослий лісом, його звичайно заливає весняна вода."

Навпроти острова, вздовж правого берега Дніпра, простяглось селище МандриківкаДніпрові пороги Д. І. Яворницький.

Історія

Кінський острів Сучасні дослідження, що перша відома назва острова була Кінський.

Дмитро Яворницький приводить опис Боплана про Кінський острів: «Супроти гирла річки Самари острів Кінський, про який пише інженер Боплан 1635 року:

«Кінський острів має коло 3/4 милі завдовжки 1/4 милі завширшки; у верхній частині вкритий він лісами та болотами, весною затопляє його вода. Тут проживає множество риболовців, які, за недостачею соли, зберігають рибу в попелі, а також дуже багато її сушать. Рибу ловлять коло гирла Самари, яка вливається в Дніпро ліворуч супроти „голови“ Кінського острова».»

Становий острів Так острів почали називати у 18 сторіччі за те, що тут козаки влаштували тут стани та відходи для сезонної рибалки та промисла.

По зруйнуванню Запорозької Січі острів дарований царем у приватні руки. Він зазначений в «Реєстре о розданных, но незаселенных Екатеринославского уезда землях»: «Острів Становий пана генерал-поручика князя Олександра Анрійовича Прозоровського, 80 десятин».

Від князя Прозоровського Становий острів перейшов до прем'єр-майора О. М. Синельникова.

Вкінці 19 й на початку 20 сторіччя острів був заміським місцем для пікніків.

Воронцовський острів В останні часи острів належав князю Іларіону Воронцов-Дашкову .

На планах міста 1903 й 1910 років острів називається "Острів Становий (Воронцовський). На мапі 1913 року - острів Воронцовський.

За радянської влади 1932 року затоплений піднятими водами Дніпрового водосховища. На генеральному плані міста Дніпропетровськ 1933 року від острова, у його колишнього східного краю, залишилася довга й вузька коса - найвище місце Станового острова.

1941 року ДніпроГЕС був зруйнований й Становий острів знову відновився. 1947 року відновилася Запорізька ГЕС й острів зник за декілька років. Залишок острова почали називали острів Солов'їний.

Намиття нового острову 1971 року почали будувати житлові райони Мандриківський й Лоцманський. Частина землі під райони була намита. Вулиця набережна Перемоги була намита саме на місці стародавньої протоки між Становим островом й Мандриківсько-Лоцкам'янським берегом.

Був побудований Дніпропетровський гребний канал набиттям 3 паралельних кос довжиною у 2 км кожна, по колишньому східному краю Станового острова.

Тут також була облаштована зона відпочинку, човникові станції, зведений палац піонерів.

Примітки