Язловецький ІєронімВойтович Л. Княжа доба: портрети еліти . — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2006. — С. 516. — ISBN 966-8545-52-4., чи Геронім гербу Абданк (; 1570 — початок 1607) — польський шляхтич, воєначальник, урядник Королівства Польського Речі Посполитої.

Біографія Народився 1570 року.Hieronim Mikołaj Buczacki z Buczacza h. Awdaniec (ID: 2.579.84) . Наймолодший син гетьмана великого коронного Єжи (Юрія) Язловецького і його дружини Ельжбети з Тарлів.

Батько послав його навчатись за кордон 1585 p. Виїхав туди під опікою львівського каноніка і пробоща рогатинського Перліцького, 27 вересня записався навчатися до університету в Інґольштадті в БаваріїŻelewski R. Jazłowiecki Hieronim h. Abdank… — S. 120.), де перейшов з кальвінізму на католицький обряд, ставши фанатично віруючим. Після повернення з навчання розпочав військову службу серед постійних боїв з кримськими татарами, волохами, османами (під Агрою в Угорщині), у яких пройшла більша частина його доволі короткого життя. Про нього писали, що битви для нього іграшка, табір є домом, кінь — сидінням, панцир — одягом, танці з татарами — забавою.Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 60.

1597 р. був послом на сейм від Подільського воєводства. Як і батько, ходив походом на Очаків.

Мав конфлікти: з Потоцькими (1598 року здійснив збройний напад на Городок, який належав Яну, Анджею, Якубу, Стефану Потоцьким — прийомним внукам тітки Друзяни Потоцької. Вважався таким, що зможе краще ним розпоряджатись. Напад був відбитий, справу було полагоджено.) Станіславом Стадницьким — «Дияволом» з Ланьцута (старостою зигвульським, рокошашином); написав 24 червня 1606 р. листа йому, в якому відраджував рокош. Під час листування образив останнього, через що той назвав Єр. Язловецького пияком, пригадав життя його батька Єжи. Листування могло призвести до внутрішіх чвар між шляхтою Русі (не сталось через передчасну смерть хворобливого Єр. Язловецького). Костянтином Корняктом 1601 р. — через надання останньому шляхетства королем Сиґізмундом ІІ Авґустом (був боржником останнього, за що віддав Сосницю у Перемиській землі; намагався добитись конфіскації майна К. Корнякта).

1605 р.: став воєводою подільським; під час перебування в гостях у руського воєводи Станіслава Ґульського в Підгайцях мав конфлікт з Войцехом Копичинським, наслав на нього своїх придворних, які напали і вбили його.Żelewski R. Jazłowiecki Hieronim h. Abdank… — S. 121.

Був старостою сокальським, червоногородським (правдоподібно, отримав після смерті брата Миколая). 1606 р. під час антикоролівського заколоту (рокошу) шляхти під керівництвом Миколая Зебжидовського виступив на стороні Сиґізмунда ІІІ Вази. Їздив з дипломатичними місіями до Османської імперії, брав участь у роботі Сейму, Коронного трибуналу.

Продовжив розбудову Язловецького замку, розпочату батьком. Прибудував велику півкруглу бастею зі сторони міста, звів на дитинці нові житлові будинки, каплицю.

Перед смертю сприяв відновленню костелу, записав фундуш для домініканського монастиря в Язловці.Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини / Помер на початку 1607 року. Був похований у костелі домініканців у Язловці, що стоїть біля підніжжя замку.

Шлюб

Був одружений з княжною Елеонорою Острозькою (1582 — 1618) — донькою воєводи волинського, каштеляна краківського Януша (Івана) Острозького. Шлюб виявився бездітним. Близько 1609 р. Елеонора вийшла заміж вдруге за Івана-Юрія Радзивілла (1588—1625) — внука Миколая Кшиштофа Радзивілла «Чорного».

Оскар Кольберг у праці «Ruś Czerwona» стверджував, що дружина Єроніма, мовляв, пребуваючи біля вікна у замку, випустила з рук сина, який впав на бруківку та загинув. З розпачі вона кинулась у криницю на дитинці замку.Kolberg O. Ruś Czerwona // Dzieła wszestkie. — Wrocław — Poznań : PTL, 1976. — S. 12. На Єронімі вигасла чоловіча лінія роду ЯзловецькихBarącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 69..

Маєтності Був власником цілого маєтку роду. По його смерті дідичкою його маєтків була сестра Ядвіґа Белжецька (померла 1641 року; крім Язловця з приналежними селами входили 9 великих «ключів»: кошилівський, товстенський, королівський, городоцький, чернелицький, бедрихівський, білецький, мишківський, капустинський). Акт поділу його спадку був підтверджений у 1622 році.Нагірний В. Початок та основні етапи будівництва замку // Чернелицький замок… — С. 33. Також володів (посідав) селом Рожнів.Ґушул Микола. Рожнів і Покуття. Минуле й сучасне, духовне й матеріальне. — К. : Світ успіху, 2013. — С. 2. — ISBN 978-966-8352-72-0.

Примітки

Література Замки Тернопільської області // Вісник Інституту Укрзахідпроектреставрація. — 2000. — № 11. Станкевич. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ,2010. — 256 с., іл. — С. 35. — ISBN 966-95709-0-4. Чернелицький замок // Пам'ятки України. — К., 2015. — № 7—9 (191). — 84 с. Barącz S. http://polona.pl/item/562007/0/ . — Lwów : Altenberg — Gubrynowicz & syn, 1921 (IV edycja). — S. 189. Żelewski R. Jazłowiecki Hieronim h. Abdank // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1964. — T. ХІ/1, zeszyt 48. — S. 120-121.

Посилання Родовід Єронима Язловецького Hieronim Mikołaj Buczacki z Buczacza h. Awdaniec (ID: 2.579.84) .

ПопередникОлександр Конецпольський Воєвода подільський1605-1607 НаступникЯкуб Претвич