Міхал (Міхаель, Михайло) Бучацький на Підгайцях гербу Абданк (Michael de Buczacz de Podhajce, Michael Habdank de Buczacz) (1370/1384 — 1438 або 1450Grobowiec Michała Buczackiego… . — S. 116—118.) — польський шляхтич, військовик, урядник. Власник чималих маєтностей в руських землях.
Біографія Син сілезького шляхтичаSperka J. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej . — S. 278—301. Міхала Авданця з Бучача та його дружини Малґожати Колянки (Коли). Народився, можливо, у Бучачіможе, в Рукомиші, де був маєток батька; Бучач успадкував по тому, як місто з невідомих причин певний час перебувало в чужих руках.
1426 року був послом до Молдавії, уклав договір з місцевим воєводою (господарем).Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438)… — S. 84. Намісник короля у Кам'янці після Пйотра Шафранця. — S. 749.
Після смерті великого литовського князя Вітовта 27 жовтня 1430 р. разом з братами Теодориком, Міхалом «Мужилом» вирушив з військом з Галицької землі (частини Королівства Русі) на Поділля. Литовський намісник Кам'янця Іван Довґірд не знав про смерть великого литовського князя Вітовта, тому М. Бучацький, латинський єпископ Кам'янця Павел з Боянчиць та попередній кам'янецький староста Грицько Кердейович викликали його на «розмову» та ув'язнили.Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — C. 27. Так поляки, в тому числі М. Бучацький, зайняли замки Кам'янця (за Яном Длуґошем, став першим комендантом замку (польської залогиJanas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka J. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 120.)), Смотрича, Червоногороду, Скали, усунувши литовські гарнізони, вірні князю Свидриґайлу.
Під час перемовин в ході війни за Поділля військо литовського великого князя Свидригайла блокувало короля Владислава II Ягайла, змусивши згодитись на повернення замків Західного Поділля литовцям. Король віддав два накази: офіційний — повернути замки та територію Свидриґайлу, таємний — навпаки, який і був виконаний М. БучацькимПламеницька О. Кам'янець-Подільський. — К. : Абрис, 2004. — C. 38. — ISBN 966-531-170-0.. Союзнику Свидриґайла князю Федору Острозькому не вдалось захопити замки.
У 1431 році під час облоги Луцька стало відомо про несподіваний напад союзника князя Свидриґайла — молдавського воєводи Александру «Чел Буна» («Доброго») — на Коломийський, Галицький та Кам'янецький повіти. За наказом короля, терміново разом з братами повернувся назад; завдали нападникам поразок в сутичках, повернули частину награбованого та взятих в полон людей.Długosz J. Dziejów polskich… — Т. 4. — S. 427.; при переправі на Дністрі.
У 1433 році брав участь у підписанні перемир'я зі Свидриґайлом. Це допомогло Владиславу II Яґайлу в ході наступної війни приєднати Західне Поділля до Корони Польської. У подяку за таку послугу король надав йому землі і найвищі посади на Поділлі, Руському воєводстві. Того ж 1433 року: як королівський староста приймав у Коломиї ленну присягу господаря Молдавії Штефана II; у червні разом з генеральним руським старостою Вінцентієм з Шамотул як представники «панів Коронної Русі» без відома короля уклали перемир'я з подільським та луцьким старостами — Федьком Несвізьким та Олександром Носом (представниками Свидриґайла)Krupska A. Nos (Nosch, Nosek) Aleksander Iwanowicz (1. poł. XV w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 208. . (за іншими даними, разом з іншими шляхтичами Корони Польської уклав перемир'я до кінця року з Свидриґайлом).
У вересні 1434 р. визволив з ув'язнення Федора (Федька) Несвізького, якого Свидриґайло погрожував стратити, і схилив до переходу на бік короля Владислава II Яґайла.
У 1438 (іноді вказують 1450) р. загинув у битві з татарами (коло Зелених свят вторгнулись на ПоділляDługosz J. Dziejów polskich]… — T. 4. — S. 549. царика (хана Золотої Орди) Саїда Агмета І,зустрічаються варіанти імені Ахмат (або Сахмат → Див.: Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 29; чи Шахмет (Шадхмат) → Див.: Długosz J. Dziejów polskich]… — T. 4. — S. 549. онука Таш-Тимура.Гулевич В. В. Загадковий правитель Кримського ханства Джанібек Султан (1476—1477 рр.) // Український історичний журнал. — К., 2017. — № 1 (532) (січень—лютий). — С. 5. — ISSN 0130-5247. С. Баронч називає його «гетьманом».Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 29. Припускають, був перепохований у Львові, де існувала родинна каплиця Бучацьких в Латинському соборі, закладена перед 1440 р., був надгробок з пам'ятною епітафією.Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438)… — S. 85. Баронч С. наводить такий текст надгробної епітафії:
Incomparabilis heros Michael Buczacius; Podoliae Praefectus, hic condi sua ossa voluit. Cujus si virtutem spectes, Viator, satis vixit! Si aetetem? parum. Is siquidem profligatis toties Valachis, Tartaris, Incubatorobusque Magni Ducatus Lithvanie, quum Patriam; Avitamque horeditatem defensurus, cum Barbaris animose conflixisset, circmventus a multitudine; maluit in praelio foetiter occumbendo: egregiam sui memoriam relinquere, quam furiendo: turpiter avitae gloriae deesse.
У журналі «Lwowianin» (редактор Людвік Зелінський, 1830—1840-і) вказувалось, що його надгробок у львівській катедрі був з часом перенесений до каплиці Замойських, а написи на ньому зникли під час воєн та різних несприятливих обставин. Про наявність надгробка стверджував також Ян Димітр Соліковський. Авторство надгробка приписували майстру Панкрацеві Лябенвольфу (Нюрнберг)Gębarowicz M. PROLEGOMENA DO DZIEJÓW LWOWSKIEJ RZEŹBY ROKOKOWEJ . — S. 5. . Останні дослідження свідчать, що це — центральна частина надгробка Миколая Гербурта-Одновського, який нині вмурований у стіну презбітеріюKatedra łacińska we Lwowie / opracowali J. Adamski, M. Biernat, J. K. Ostrowski, J. T. Petrus // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 2013. — T. 21. — S. 148-149. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-63463-09-0. .
Посади Перша відома посада — староста галицький (1414–1436 рр). 1433–1437 р. — каштелян галицький; староста кам'янецький, перемиський .Akta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1888. — Т. 13. — 742 s. — S. 22. , 1434 р. — чесник галицький; з 1437 р. (до смерті) — подільський воєвода, зокрема, захищав Поділля від нападів татар. Був старостою в Долині.
Маєтності У 1437 році став власником села Чешибіси (тепер Єзупіль) та Ганнусівки.
У літературі Негативний персонаж роману «Сумерк» Юліана Опільського.Опільський Ю. Сумерк // Темні віки. — К. : Україна, 1993. — 444 с. — С. 144. — ISBN 5-319-01070-2.
Шлюб, діти
Дружина (бл. 1414 р.) — Ельжбета на Княгиничах, Підгайцях, КукільникахAkta grodskie i ziemskie… — t. 12. — S. 460. Бучацька гербу Сулима (1400 — після 1441) — донька Пйотра Влодковича з Харбіновичів, Княгиничів (Княгиницького), сестра галицького каштеляна Яна. У подружжя народились сини: Ян ( між 14 липня 1453 р.Akta grodskie i ziemskie… — t. 14. — S. 380./25 травня 1454 р.Akta grodskie i ziemskie… — t. 14. — S. 410.) — староста теребовельськийТам само. — S. 83-84. Миколай з Бучача і Чешибісів ( бл. 1459), також набув села Богородчани, Ямниця, Черніїв, Хриплин, місто Литвинів після смерті брата ЯнаCzołowski Aleksander. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — 163 s. — S. 12. Пйотр з Чешибісів ( бл. 1485Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — S. 13.), у шлюбі з Малґожатою (пом. після 1489Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy . — S. 14.) мав двох доньок: Анна — дружина Яна Каменецького (каштеляна львівського) Зузанна (Сюзанна) — дружина Станіслава Шафранця з Пескової Скали (каштеляна сондецького) Міхал (бл.1410 — 6 вересня 1450) — загинув у битві під містечком Красне, тепер село Мурованокуриловецького району — S. 625. (чи «Красним полем»), був похований у Львові,Długosz J. Dziejów polskich… — t. 5. — S. 72. в крипті родинної каплиці Бучацьких (вхідна з костелу до захристя львівської катедри , існувала перед 1440 р. закладена Анною Бучацькою за іншими даними, ця інформація стосується батька Якуб з Підгаєць (1430/38—1501) — воєвода подільський, каштелян галицький, староста генеральний подільський 1485 р., воєвода руський 1499 р.
Опис судового засідання руською мовою 1435 року під час розгляду справи галицьким судом українською (руською) мовою був зроблений запис в справі злочинця-втікача — рідкісна з небагатьох пам'яток права XV ст. руською мовою.
Примітки
Література Банах І. Бучацькі на Підгайцях // Галицька брама. — Львів, 2006. — № 135/136.
Дуда І. Бучацькі // Akta grodskie І ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego … — Lwów, 1887. — Т. XII. — 552 s. , Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862. — 230 s. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich . — Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 215—221. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1905. — Cz. 1. — t. 8. — S. 276—277. Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — 163 s. — S. 6—10. Długosz J. Dziejów polskich ksiąg dwanaście… — Kraków : Drukarnia «Czasu», 1869. — Т. 4. — 706 s. Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. 3. — 480 s. — S. 84—85. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0. Grobowiec Michała Buczackiego… // Lwowianin, czyli zbior potrzebnych i uzytecznych (w VII t.) . — 1836. — № 15, wydawany przez Ludw. Zielinskiego (?-1873). — S. 116—118. Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — 243 s. — S. 120-123. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. Sperka J. Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu // Średniowiecze Polskie i Powszechne . — 2014. — T. 6 (10). — S. 74—84.
Посилання Родовід Міхала Бучацького . Michał Buczacki z Buczacza h. Awdaniec (ID: 2.578.5) .
ПопередникПйотр Одровонж Воєвода подільський1437-1438 НаступникГрицько Кердейович