Майда́н Ри́нок — один із найстаріших та історично найважливіших майданів Луцька, розташований в історико-культурному заповіднику «Старому Луцьку». З нього беруть початок вулиці Данила Галицького, Драгоманова та Йова Кондзелевича. Ринок дотичний до майдану Братський Міст.

Майдан виник в епоху пізнього середньовіччя, значно розвинувся після надання місту Магдебурзького права. Він був основним економічним плацдармом міського суспільства Луцька та відігравав значення соціально-політичного ядра міста — тут знаходилися органи міського управління, відбувалися громадські та інші зібрання. Тут відбувалися торги з багатьма містами Європи та Сходу. Поряд із Ринком були найпрестижніші та найбагатші райони міста. Майдан неодноразово потерпав від пожеж. В середині XVIII століття ситуація змінилася. Згоріла ратуша і Ринок почав забудовуватися; майдан усе більше втрачав своє колишнє значення ядра магдебурзького міста. Перед Другою світовою тут ще відбувалися торги, після чого майдан припинив своє економічне існування.

Сьогодні майдан відреставрований.

Історія

Географія місцевості та перші поселення

Згідно з геологічними дослідженнями, центральний пагорб луцького передмістя у допоселенський період розташовувався невисоко над рівнем води річки Стир і міг затоплюватисяКолосок Б. В. Історико-топографічні умови виникнення Луцька // Археологія. — 1976. — № 20. — с. 55-56. Але з часом, коли вода у річці спадала, територія пагорба збільшувалася. Вже у VIII–IX століттях ця частина постійно входила до складу міста, що показали археологічні дослідження культурного шару глибиною до 7 м. Найдавніші нашарування — рештки дерев'яного житла каркасно-стовпової конструкції та кераміки вказаних столітьТерський С. в. Археологи стверджують: у VIII ст. Луцьк вже був містом // Народна трибуна (м. Луцьк). — 26 червня 1993 р. — № 48. — с.6. В цьому шарі також зафіксоване значне підняття рівня води у IX-Х століттях. В інших регіонах Європи приблизно у цей же період спостерігалися значні повеніБорисенков Е. П., Пясецкий В. М. Экстремальные явления природы. — Л.:Гидрометеоиздат, 1983. — с.59.

Із Х століття намиви на цій частині міста не фіксуються, тож тут відновилася активна життєдіяльність. У пізнішому нашаруванні XII-ХІІІ століть знайдений пласт згарища, який, найімовірніше, відповідає періоду монголо-татарської навали.

Зародження економічного та політичного ядра міста

Початок постійного заселення ринкового пагорба формується з кінця Х століття. В той час тут вже існувала забудова напівземлянковими та землянковими спорудами каркасно-стовпової конструкції, характерної для міст Центральної Європи. У XII столітті тут зародилася активна торгівля, до якої долучилися як місцеве населення, так і купці, що пересувалися торговельним шляхом Захід-Схід, який проходив через Волинь. В цей час Луцьк вів торгівлю із прибалтійськими містами. Під час розкопок в місті було знайдено скарб із німецьких денаріїв та вендок цього періодуWiadomości numizmatyczne. — 1934. s. 40. Пізніше були знайдені вироби з бурштину. До знахідок також належать візантійські монети невідомих типівPiotrowicz Ludwik. Monety rzymskie w Museum Wołyńskim w Łucku. — Kraków, 1939 — s. 34, що свідчить про торгівлю з Візантією.

Нове піднесення. Містобудівний аспект

У XIII столітті Луцьк попри політичні негаразди і залежність від Орди зазнає певного економічного піднесенняТроневич П. Волинь в сутінках української історії XIV—XVI ст. — Луцьк, 2003 ISBN 966-8064-79-8. Регулярна забудова ринкового пагорба починається саме в цьому столітті. Сітка основних вулиць, сформованих у той період, збереглася донині. Ринковий пагорб розташовувався посередині укріпленого районуЛуцьк. Архітектурно—історичний нарис. Б.Колосок, Р.Метельницький — Київ, 1990 — с. 46-63 ISBN 5-7705-0007-7. Навколо нього розміщувалися будинки та майстерні найбагатших ремісників та інших міщан. Під час розкопок було знайдене двокамерне житло каркасно-стовпової конструкції з дерев'яною підлогою, де містилися рештки золотарського виробництваСайчук Б. Т. Луцький посад в світлі археологічних досліджень // Минуле і сучасне Волині (освіта, наука, культура). Тези доповідей та повідомлень IV Волинської історико-краєзнавчої конференції. — Луцьк, 1990, Ч. 2. — c. 17-19.

Шевський ґрунт

Принаймні, з XIV століття у тому куті Ринку, який прилягав до майдану перед Воротньою вежею Окольного замку, розташовувався шевський ґрунт. Це був район, де проживала шевська громада міста. Рештки забудови шевського кварталу заглиблені на 4-5 м. На цій глибині у шарі знаходиться чимала кількість відпрацьованої дубильної суміші, обрізків вичиненої шкіри і фрагментів шкіряного взуття, за яким можна реконструювати вироби. Під час розкопок виявили також зрубне житло і пивницю, які об'єднувалися в єдину шевську садибу. Знайдено шматки посуду, мископодібні кахлі, дерев'яні ґонти, обкладинка книги зі слідами застібок та завісів, діжка. Пивниця мала оригінальну конструкцію. Кутові дубові стовпи, прямокутно стесані, знизу загострені, з'єднувалися поперечними балками, що притискали до ґрунтових стін обшивку з клиноподібних у перерізі дубових дощечок, які заходили одна в одну, як риб'яча лускаТерський С. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ Х—XV ст. — Львів, 2006. — c. 65-83, 162—171 ISBN 978-966-553-660-4.

Ринкові храми

До шевського ґрунту належала церква Івана Хрестителя, яка була цеховим храмом. Дослідники зауважують, що цехові утворення мали багато спільних рис із пізнішими релігійними братствами, які формувалися навколо храмуСтоклицкая-Терешкович В. В. Проблемы многообразия средневекового цеха на Западе и на Руси // Средние века. 1951. Вып. 3. С. 74-102. У XV столітті в містах Великого князівства Литовського поширився звичай створювати католицькі парафіяльні братстваПоздняков Валерий. Рец.: Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. — ЛЬвів, 1996. — 332 с. //Беларускі гістарычны агляд. — Менск, 1997. Зош. 2. — с. 294, що постали в Луцьку у пізніший період.

Церква Івана Хрестителя була споруджена на зламі XIII-XIV століть. Це був один із храмів, що розташовувалися по кутах Ринку. На захід від церкви Івана Хрестителя стояла Покровська церква.

У північній частині ринку біля Глушецької переправи височіла церква Святого Лазаря із відомим руським шпиталемП.Троневич, М.Хілько, Б.Сайчук. Втрачені християнські храми Луцька — Луцьк, 2001 — с.22-23, 54-56. ISBN 966-95830-1-2. Існування трьох храмів найближче до Ринку узгоджується із концепцією трикутного Ринку в ЛуцькуОлійник О. Містобудівний розвиток західних земель України: між Сходом та Заходом. // Архітектурна спадщина України. Вип. 1. Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування / За ред. В. Тимофієнка. — К., 1994. — с. 57-75. Проте в Литовській метриці 1498 року Ринок фіксується чотирикутним із розмірами 40×80 м. На четвертому куті стояв храм, який потім використовувався як костел Святого Якова. Неподалік цього костелу (території мали спільну огорожу в певний час) стояла вірменська церква Святого Стефана, однак вона ринковою ніколи не була.

Тож концепція геометричної форми Ринку поки не знайдена вирішеною в літературних джерелах. Опис храмів див. у Додатку.

Загальна забудова Ринку

Від часу XIII століття, коли Луцьк почав відігравати все більше значення в політичному плані, посилилася культурна взаємодія із містами Центральної Європи. Саме місто ділилося на типові квартали, які формувалися навколо своїх головних храмів. Місто було оточене кількома оборонними кільцями, а система фортифікацій, фактично, перетворила місто з замками на суцільну твердиню. Планувальна структура міста перейшла від відкритого руського типу до закритого європейського. Існування майдану Ринок як центру власне міста з його типовими рисами узгоджувалося з цивілізаційною зміною культури міста на західний тип. В забудові це проявилося у швидкій появі перших кам'яниць на вулицях Троїцькій та Ринковій, яка виходила на Ринок. Від багатьох тих кам'яниць збереглися дво(три)поверхові підвали.

У 1432 році містові було надане Магдебурзьке право королем Ягайлом, що посилило тенденції. У 1492 році право було надане повторно великим князем Олександром Ягеллончиком. Так, згідно з ним на майдані Ринок мала постати ратуша, де б засідав міський уряд — магістрат — з судом, воскобійня та міська лазня. Достеменно невідомо, коли саме була збудована ратуша, — дослідники оперують лише фактом, що вона існувала на ринковому майдані.

Нове піднесення. Економічний аспект

Магдебурзьке пожвавлення як найвищий розвиток міста

Магдебурзьке право, надане Луцьку в XV столітті, лише підсумувало та юридично закріпило тенденції, які визріли протягом попередніх століть. Соціальна зміна призвела до виокремлення активного середнього класу — міщан. Саме цей клас на широких теренах Європи із його подальшим розшаруванням на багатих і бідних був основною рушійною силою Відродження, соціально-психологічні конфлікти якогоЭрих Фромм. Бегство от свободы. Пер. с англ. А. Лактионова — М.: АСТ МОСКВА, 2009 — 284, с. ISBN 978-5-17-057711-8,Trinkhaus Charles E. Adversity's Noblemen. N.Y., 1940 згодом призвели до виникнення явища Реформації та сучасного капіталізмуВебер Макс. Протестантська етика і дух капіталізму. — К.: Основи, 1994. — 261 с.. Зазвичай це були ремісники та купці. У планувальній структурі міста вони займали відособлене місце, яке розташовувалося за західною стіною Окольного замку. Натомість привілейованим соціальним категоріям заборонялося проживати у місті. Духовенство, члени уряду, князі та магнати зазвичай жили саме на замковій території. Хоча деякі з них добивалися королівських дозволів на винятки для себе. Магдебурзьке право закріпило права та обов'язки міщанства, впорядкувавши його. Центром цих процесів став майдан Ринок, адже саме сюди була направлена основна частина Магдебурзького права. Ринок став відігравати роль центру політичного та економічного життя міста. Так, лучани створили свій виборний уряд — магістрат, який складався із двох палат: вищої судової Лави на чолі з війтом та нижчої Ради на чолі з бурмістром. Також були встановлені власні торгові міри і ваги для товарів. Ринок облаштували не тільки для торгівлі, а й для проведення громадсько-політичних заходів. На майдані оголошувалися королівські і магістратські розпорядження, відбувалися страти та різні зібранняВ.Пясецький, Ф.Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005. — с.31-32 ISBN 966-361-050-6. В ратуші також засідав спеціальний суд, який розглядав конфлікти із приїжджими купцями. Надано також право на щорічне проведення трьох двотижневих ярмарків.

Все це спонукало ще більший розвиток міста. Судові справи, торгівля, користування мірами, воскобійнею, лазнею, будинками, які належали магістратові й здавалися ним в оренду, приносили чималі прибутки, які йшли на оплату праці чиновників, благоустрою та інших міських потреб. Це забезпечувало економічну незалежність міста від Замку.

Одним із привілеїв лучан було складське право. Воно також приносило містові чималі прибутки. Так, польські та німецькі купці, які прагнули торгувати з Золотою Ордою, мали право складу в Луцьку, про що ідеться в листі Любарта від 1379 року до львівських купців. Також місто мало право складу східних товарівВерзилов А. Очерки торговли Южной Руси (1480—1569). — Чернигов: «Земский сборник Черниговской губернии», 1898. — 81 с.. Суть складського права, окім зберігання товару, полягала в тому, що прибулі до Луцька купці не мали права продавати свій товар вроздріб. А лише гуртом місцевим купцям за визначеними цінами, а ті вже у свою чергу вроздріб місцевому населенню. Багаті луцькі купці володіли монополією на продаж деяких східних і південних товарів на різних ринках Європи.

Торги і ярмарки