Палатин ( або ; або , пізніше або ; ) — вища після короля державна посада в Угорському королівстві (до 1853 р.). Іноді іменувався віце-королем Угорщини. Палатин поєднував функції прем'єр-міністра і верховного судді королівства.
Обирався сеймом Угорського королівства з числа ключових представників угорської аристократії. Серйозний вплив на обрання Палатином мали імператори Священної Римської імперії німецької нації, які були королями Угорщини. Габсбурги, що правили Священною Римською імперією, намагалися всіляко обмежувати вплив Палатинів, щоб особи, які займають ці посади, не набували занадто великої влади. Були випадки, коли посада Палатина протягом ряду років була вакантною, хоч і не була скасована (при Леопольді I, Карлі VI, Марії Терезії, Йосипі II та ін.) Так, за часів Марії Терезії і Йосифа II через конфлікт імперії з угорським дворянством, яке чинило опір реформам і продовжувало захищати всі свої привілеї (звільнення від податків тощо), Габсбурги залишали вакантною посаду Палатина з 1765 по 1790 рр., Перестали скликати угорський сейм (державне зібрання) і самостійно призначали в Угорське королівство намісників. З кінця XVIII століття, посади Палатинів (як і посади угорських королів) стали займати Габсбурги.
З 1790 по 1848 рр. Палатинами Угорщини були тільки представники королівської династії Габсбургів, а сама посада Палатина передавалася ним у спадок (хоча, формально, Палатином їх обирав угорський сейм). Так, в 1790 році на посаду Палатина, вакантну з 1765 р., був обраний 18-річний син імператора Леопольда II Олександр Леопольд Австрійський, після загибелі якого в 1795 р. Палатином у спадок став його 20-річний молодший брат Йосип Австрійський. Останнім Палатином з династії Габсбургів в 1847–1848 рр.. був син Йосипа Австрійського Стефан Франц Австрійський, що відмовився від палатинати в ході революції 1848–1849 рр..
Після революції 1848–1849 рр.. палатин мав символічні функції. Посада номінально зберігалася до кінця існування Угорського королівства.
Список палатинів Угорщини
Монархічний період (895–1301) Одинадцяте століття " перед 1038: Самуїл Аба 1055–1057: Заке 1057–1066: Радо 1066–1067: Отто 1067–1075: Радван 1075–1091: Дьюла 1091–1094: Петер (палатин) 1094–1108: Дьюла Дванадцяте століття " 1108–1113: Янош (палатин) ….-….: ……… 1131–1138: Франксал ….-….: ……… 1146–1157: Белош ….-….: ……… 1162–1163: Хенрік 1163–1165: Тамаш 1165–1174: Ампуд ….-….: ……… 1177–1183: Фаркаш ….-….: ……… 1184–1185: Денеш 1185–1186: Тамаш ….-….: ……… 1192–1193: Моґ (палатин) ….-….: ……… 1197–1198: Ézsau 1198–1199: Моґ (палатин) 1199–1201: Міка (палатин)
''' Тринадцяте століття " 1202–1204: Бенедек 1205–1206: Міклош 1206: Моґ (палатин) 1206–1209: Csépán 1209–1212: Пот (палатин) 1212–1213: Банк (палатин) 1213–1214: Міклош 1215–1217: Дьюла ….-….: ……… 1219–1222: Міклош 1222: Тодор 1222–1226: Дьюла 1226–1227: Міклош 1227–1229: Денеш 1229–1230: MOJŠ 1231–1234: Денеш 1235–1241: Денеш (різні) 1242: Арнольд (палатин) 1242–1245: Ласло 1245–1246: Денеш 1246–1248: Іштван 1248: Денеш 1248–1261: Лоранда 1261–1267: Kőszegi Хенрік 1263: Денеш 1266: Домонкош 1267–1270: Lőrinc 1268: Бенедек 1270–1272: MOJŠ 1272: Lőrinc 1273–1274: Денеш 1273: Lőrinc 1275–1276: Петер (палатин) 1275: Kőszegi Міклош 1276–1277: Kőszegi Міклош 1277: Петер (палатин) 1277–1278: Денеш 1278: Петер (палатин) 1278–1280: Мате (палатин) 1280–1281: Фальшива 1281–1282: Kőszegi Іван 1282–1284: Мате (палатин) 1284–1286: Kőszegi Міклош 1286–1287: Makján 1287–1288: Kőszegi Іван 1288–1289: Amade Аба 1289–1290: Kőszegi Міклош 1289 Ренольд 1290–1291: Amade Аба 1290: Mizse 1291–1293: Міхай 1291: Kőszegi Міклош 1293–1295: Kőszegi Міклош 1293: Amade Аба 1295–1296: Amade Аба 1296–1297: Csák Мате 1297–1298: Amade Аба 1298–1299: Апор 1298: Лоранда 1299–1301: Amade Аба
Міжцарство (1301–1310) 1301–1310: Мате (палатин) 1301–1308: Kőszegi Іван 1303–1310: Amade Аба 1303–1307: Іштван 1303–1307: Лоранда 1304: Апор 1305–1310: Kopasz Якоб
Анжуйська монархія (1322–1392) 1322–1327: Фюлеп Другет 1328–1333: Янош Другет 1333–1342: Вільмош Другет 1342–1356: Міклош Жамбокі 1356–1367: Міклош Конт 1372–1375: Імре I Лакфі 1375–1385: Міклош V Гараї 1385–1387: Міклош VI Сечі 1387–1392: Степан ІІ Ласкович
Імператорська монархія (1392–1530) Правителі Угорщини прийняттям шлюбу з домом Анжу стали частиною імперської династії.
1392–1397: Leusták Ilsvai 1397–1402: Detra Bebek 1402–1433: Міклош Гараї VII 1435–1437: Мате Pálóczy III 1437–1447: Lőrinc Hédervári II 1447–1458: Ласло Гараї III 1458–1484: Міхай Орсзаг Гут III 1486–1487: Імре Szapolyai II 1492–1499: Іштван Szapolyai VI 1500–1503: Петро III Gerebi 1504–1519: Імре Perényi III 1519–1523: Іштван Баторій VII 1524–1525: Іштван Баторій VII 1526–1530: Іштван Баторій VII 1525–1526: Іштван Werbőczy VIII
Габсбурзька монархія (1530–1848) При спадкуванні Габсбурзької імператорської корони, корона Угорщини перейшла під австрійських правителівів. В роки, в які не призначені Палатини, регентство проводилось безпосередньо імператором .
1530–1533: Янош Bánffy IV NoPalatine (1533–1554) 1554–1562: Томаш Nádasdy III NoPalatine (1562–1608) 1608–1609: Іштван Іллехазі IX 1609–1616: Дьордь Турзо 1622–1625: Szaniszló Турзо 1625–1635: Міклош Естерхазі VIII 1646–1648: Янош Драшковіч V 1649–1654: Пал III Palffy 1655–1667: Ференц Вешелені NoPalatine (1667–1681) 1681–1713: Пал IV Естергазі 1714–1732: Міклош IX Palffy NoPalatine (1732–1741) 1741–1751: Янош VI Palffy 1751–1765: Лайош Batthyány No''Palatine (1765–1790) 1790–1795: Олександр Леопольд Австрійський 1796–1847: Йосиф Австрійський, палатин Угорщини 1847–1848: Стефан Франц Австрійський, палатин Угорщини
Цікаві факти У 1799–1801 рр.. Палатином Угорщини була велика княгиня Олександра Павлівна — старша дочка російського імператора Павла I, перша дружина Палатина Йосифа Австрійського.