Спостерігач Генеральної асамблеї ООН — статус спостерігача Генеральної Асамблеї ООН привласнюється резолюцією Генеральної Асамблеї.

Сучасний стан

В наш час три держави є спостерігачами в ООН — Ватикан, Мальтійський орден і Палестинська держава але в майбутньому (може 2025) бути четвертою державою спостерігачем ООН під офіційною назвою Суверенна держава Ордену Бекташі.

Історичний аспект

До приєднання до ООН у 2002 році статус спостерігача мала Швейцарія.

Також мають цей статус такі організації як СНД, ОБСЄ, Арабська ліга, ЄС та інші. Китайська Республіка, відома як Тайвань, була членом-засновником ООН, яка представляла Китай, який розділений між Республікою Китай і Китайською Народною Республікою ще з часів громадянської війни в Китаї. Однак у 1971 році Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 2758 змінила місце Китаю в ООН від КР до КНР. З тих пір Тайвань намагається відновити свою участь у діяльності ООН. Були розглянуті різні методи, в тому числі отримання статусу спостерігача, але врешті-решт КР вирішила подати більш розмиті запити, які не визначали форму участі, яку вона прагнула між 1993 і 2006 рр: "This time, Taiwan was not applying for membership, just to take part in unspecified U.N. 'activities'.". Ці прохання постійно відхилялись через визнання ООН КНР "законним представником Китаю при ООН". З резолюції Генеральний секретар ООН дійшов висновку, що Генеральна Асамблея вважає Тайвань провінцією КНР, і, таким чином, вона не дозволяє Республіці Китай стати учасницею договорів, депозитарієм яких вона є.

Статус

Спостерігачі мають право участі в дискусіях Генасамблеї, але не мають права голосу.

Існує відмінність між державними та недержавними спостерігачами. Не члени Організації Об'єднаних Націй, які є членами однієї або декількох держав, можуть претендувати на статус держави-спостерігача з постійним статусом. Недержавні спостерігачі міжнародних організацій та інших осіб. Не члени ООН мають місця для сидіння в залі Генеральної Асамблеї відразу ж після державами-членами і перед іншими спостерігачами.

Примітки

Джерела Офіційний сайт ООН

Посилання