Станісла́в Казими́р Остро́вський (; Варшава 1879 — 1947) — скульптор-модерніст.

Біографія Народився у Варшаві незадовго до смерті батька — скульптора Казимира Островського. Дитинство провів у родині батька, проживаючи разом із нею у Львові на Підзамчі. Закінчив львівську гімназію ім. Франца Йосипа I. Навчався у Художньо-промисловій школі на відділі рисунку, моделювання і декоративного живопису (1894—1895). Навчався скульптури у Краківській академії мистецтв у Альфреда Дауна і Константина Лащки (1895—1897 і 1899—1900). У період 1897 по 1899 завдяки державним стипендіям навчався у Флоренції в Августо Рівальто і в Римі. Вперше роботи скульптора експонувались у лютому і вересні 1899 року у Львові. У 1900—1901 роках працював у Варшаві. Від березня 1902 року разом із дружиною поетесою Броніславою Островською оселився у Львові. Відкрив майстерню спочатку у Готелі європейському, а потім у будинку № 5 на вулиці Січових Стрільців. В грудні того ж року влаштував першу персональну виставку. 1903 року викладав скульптуру у приватній школі Станіслава Батовського-Качора. Експонував шість скульптур на львівській виставці «Групи чотирьох» (до групи входили живописці Роман Братковський, Зефір Цвіклінський, Іван Труш). Навесні 1905 року у Львові взяв участь у виставці Товариства приятелів красних мистецтв із власною виокремленою в персональній залі експозицією своїх найновіших творів. Взяв також участь у виставках Товариства восени 1905 та взимку 1906 року. В травні 1906 виїхав до Мюнхена, після чого спроектував для Львова кілька пам'ятників, котрі з різних причин не були реалізовані. Помер 1947 року.

Роботи Портрети варшавських митців виконані у варшавський період (1900—1901). Портрет літератора і критика Адама Лади Цибульського (1903, поліхромований гіпс, Національний музей у Кракові). Перша нагорода на конкурсі проектів фонтану із Богоматір'ю на площі Мар'яцькій (нині пл. Міцкевича) у Львові (1903—1904). В подальшому не прийнятий Міською радою до реалізації через надто «декадентський» (сецесійний) стиль. Надгробок Петра Хмельовського на Личаківському цвинтарі, виконаний за конкурсним проектом, що здобув 1904 року перше місце. Встановлений восени 1905, урочисто відкритий 10 червня 1906 року. Нині втрачено медальйон з надгробку і факел, що знаходився у руці плакальниці. Пам'ятна таблиця Петрові Хмельовському із бронзовим горельєфом у львівському костелі святого Миколая (1906, не збережений). Серія портретів львівських літераторів, вчених і художників. За стилем сецесійних із деякими елементами раннього експресіонізму (1904—1906). Пам'ятник невідомому солдату у Варшаві (1925)Grób nieznanego żołnierza // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 3. — S. 39.. Пам'ятник невідомому солдату в Лодзі, урочисто відкритий в березні 1925. Проекти нереалізованих пам'ятників у Львові: Владиславові Ягайлові (1910, гіпсова модель у Львівській галереї мистецтв) і Янові Каспровичу (1930) на площі Академічній (нині проспект Шевченка). Кінна статуя короля Владислава Ягайла виконана в бронзі для всесвітньої виставки 1939 року в Нью-Йорку. Нині знаходиться в Центральному парку Нью-Йорка.

Примітки

Джерела