Гей, з устні Дніпра та до вершини Сімсот річок і чотири, Да усі вони да у Дніпр впали, У Дніпр правний, несказанний!
Да повійте, вітри низовії, Ой на паруси безоднії! Ой сидить козак да на демені, І він деменом повертає І на Чорне море поглядає:
Ой пливе судно одним одно, В йому турчин сидить з туркенею, А туркеня сидить, вона не гуляє - Шовковенький рушничок вишиває.
Ой кому сей рушник буде - Ой чи турчину, чи татарину, Ой чи козакові молодому? Ой се буде кошовому молодому.